Хто з кримінальників "замовив" Ескулапа, Гігею та Меркурія?
З Аптеки-музею вкрадено медальйони, а з будинку на проспекті Свободи - фігуру Меркурія. Можливо, ці зразки дрібної пластики минулого століття осіли в підпільній приватній колекції, а може, й загинули "за метал"
ВАНДАЛІЗМ
Вікторія САДОВА
Ці злочини скоєно буквально у кількох метрах від міської Ратуші, де засідають батьки міста, покликані вартувати його безцінне майно від нищення. Нещодавно з центрального проспекту зникла постать покровителя торгівлі бога Меркурія.
Не забарився й свіжий трафунок: два медальйони із зображенням Ескулапа й Гігеї розміром 60 см на 40 см, виготовлені з цинку на початку XIX століття, які прикрашали фасад Аптеки-музею, викрадено невідомими вандалами-зловмисниками в ніч на 13 жовтня. За фактом злочину відкрито кримінальну справу. Ведеться слідство. За експертними оцінками, наданими до уваги слідчих Галицького РВВС м. Львова завідувачем сектора львівського історичного музею С.Богдановим, вартість кожного викраденого медальйона становить 300 умовних одиниць (разом шістсот у.о.).
Загалом цій пам’ятці архітектури останнім часом вельми не щастить – вона перебуває під постійною пильною увагою кримінальних елементів, які вдаються до неодноразових спроб грабунку. Підстави думати, що це не голослівні припущення, а відстежені тенденції, дає заява завідувача державного комунального аптечного підприємства “Під Чорним орлом” Л.Роздобудько, скерована директору департаменту землеустрою та планування забудови міста І.Левицькому та депутатові львівської міської ради від 3-го виборчого округу М.Бандрівському. У цьому документі йдеться про те, що “з 1998 року у будинку за адресою пл. Ринок, 2 тривають роботи з виведення пам’ятки архітектури з аварійного стану, які затягнулися на невизначений термін. Огорожа навколо палацу Бандінеллі заважає проходу до Аптеки-музею, що сприяє неодноразовим спробам пограбувати аптеку, а саме: неодноразово розбивали вікна, розбили вітражне скло вхідних дверей...” До речі, вартість вибитої вітражної шиби теж чималенька, вона становить 100 у.о., це коли не брати до уваги мистецької цінності. Закінчується лист завідувача Л.Роздобудько проханням до владних органів відкрити нормальний доступ до аптеки. Адже, попри те, що огорожа працює на руку крадіям, вона ще й не сприяє нормальному туристичному відвідуванню цього закладу.
А подивитися тут є на що: заснована 1735 року, аптека існує у будинку на вул. Друкарській, 2 від 1775 р. Як повідомляє докладний туристичний путівник, виданий “Центром Європи”, у XIX ст. власниками аптеки були Карл і Антоній Склепінські, в 1923-1939 рр. – меценат української культури Михайло Терлецький. “У 1966 р. тут відкрився музей, реконструйований та розширений 1985 р. Він нараховує понад 8 тисяч експонатів. Зали головного будинку прикрашені розписами віденських художників поч. XIX ст., вітражами XIX ст., скульптурними погруддями медиків минулого. У дубових різьблених шафах кінця XVIII – поч. XIX століть зберігається старовинний аптечний посуд, старі упаковки ліків та рецептурні журнали. У відтвореній давній аптечній лабораторії – колекція рідкісних лікарських рослин. У реставрованому ренесансному флігелі XVII століття розписні двері ведуть до алхімічної лабораторії. Бібліотека зберігає понад 3 тис. книг, у т.ч. близько тисячі стародруків”.
Зникнення Ескулапа, Гігеї й Меркурія можна трактувати за знак – міські влади, які не подбали про їхню безпеку, позбавлені відтепер і символічної опіки цих міфічних постатей. Львову відтепер не фортунитиме в торгівлі, медицині й гігієні. Зрештою, не треба бути надто забобонним, щоб переконатися в цьому насправді. Але постають цілком закономірні питання: що ще треба вкрасти, зруйнувати, розвалити в цьому місті, щоб виконавчі структури нарешті заворушилися і відкрили очі на те, що зі Львовом коїться щось недоладне? Яка ще архітектурна перлина має накласти своєю головою, аби міський голова зрозумів невідповідність своїм посадам дій тих посадовців, яким належиться охороняти історичне середовище міста, а не допускати його руйнацію? Коли нарешті мер міста буде поінформований про черговий факт вандалізму не з газетних публікацій, а з доповідних реляцій відповідних служб?
Що іще має статися такого непоправно-катастрофічного, аби влада відкинула страусині повадки й відкрито підняла тему збереження історичного надбання міста? Можливо, відповідь на ці питання прозвучить на наступній сесії міськради, де депутати мають намір заслухати звіт керівника управління охорони історичного середовища Р.Даца. Принаймні бажано, аби цього разу громадськість довідалася не про безпомічність пам’яткоохоронців (як у випадку із руйнуванням пам’ятки на вул. Вірменській, 13), а про конкретні кроки, спрямовані на виправлення тої ганебної ситуації, у яку влада міста заганяє себе через нетолерування гласності.
|
|
