ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ
Хочу щиро подякувати Вам за чудову статтю “Без “культурної обгортки”. І справді, наболіло! Усе правда: і дорогі програмки без вказання артистів, і відсутність якісної інформації у ЗМІ, і невміння публіки поводити себе у філармонії та у театрах, і про керівників ЗМІ, які вважають, що нам, читачам, цікаво знати про рок-виконавців та модельок і тільки. Взагалі-то людям цікаво читати про те, що їм близьке і знайоме. То зробіть близьким для нас класику. Дайте зрозуміти читачу, наскільки важливим є зближення з класичним мистецтвом, культурою. То Ваше завдання.
Чому молодь іде на концерти рок- і поп-музикантів? Бо всюди: по телевізору, у газетах вона знайомиться з ними. Їх рекламують, пишуть про них, беруть інтерв’ю. І навіть ті, хто не чув їхніх пісень, намагаються почути їх, купити касету, піти на концерт. Давно пора ЗМІ зрозуміти, що вони можуть і мусять виховувати духовні смаки читачів, особливо молоді. Мусять показати, як важливо бути дотичними до мистецтва, що будить високі і чисті почуття.
Мало хто читає книжки, а газети читають усі. Тож доведіть, наскільки прекрасною є класична музика, опера, розкажіть про балет, зайдіть у стіни навчальних мистецьких закладів. Пошукайте талановиту молодь. Пишіть про неї. Не чекайте, коли вони, бідні і невідомі, поїдуть шукати грошей і слави поза Львовом. Бо так виходить: Львів зрощує таланти, а визнання приходить за його межами, коли Львів той талант утратив, бо недогледів.
А класика, опера, балет чому непопулярні? Бо хто їх популяризує? Часто можна бачити балет по телебаченню? Часто можна прочитати у газетах про них?
Ось зовсім випадково випала нагода потрапити на ювілейний вечір
П. Малхасянца, (це було навесні) і у програмі вечора йшла вистава “Баядерка” у постановці цього балетмейстера. Скільки вражень, які артисти, яка гармонія, яка музика! Багато слів добрих було сказано після вистави ювіляру просто на сцені. Я дізналася, що завдяки йому в нашому театрі іде “Лебедине озеро”, без якого оперний театр – не оперний. А що ми про балетмейстера знаємо ще? Ювілей минув, а жодна газета про нього і не згадала. Звісно, балет – непрестижно, непопулярно і нікому нецікаво. Переконані в тому ЗМІ, тому переконані і читачі.
P.S. І ще непогано, щоб у театрі продавали живі квіти. Інколи лише під час вистави зрозуміло, наскільки артист заслуговує їх.
З повагою
Ваша читачка О. Ляда та її сім’я.
|
|
