Бурштинова кімната в комуналці
ПРОЦЕС
У Берліні експонуються деталі легендарної Бурштинової кімнати, твору декоративно-прикладного мистецтва, який у 1716 році був подарований пруським королем Фрідріхом-Вільгельмом Першим Петрові Першому, і після блукань по Петербурга в середині XVIII століття оселився в Єкатерининському палаці (архітектор Растреллі, автор Андрієївської церкви у Києві). У 1941 році спеціальний підрозділ німецької армії демонтував його, вивіз у Кенігсберг, звідки на початку 1945 кімната безвісти зникла. І почала своє віртуальне існування, бентежачи думки та хвилюючи серця...
За 54 років рефлексій із приводу Бурштинової кімнати цей інтер’єр із витвору німецьких та італійських майстрів перетворився на символ чогось таємничого та прекрасного – Грааль і вишневий сад в одному втіленні (в одній кімнаті). “Чудового в цьому саду тільки те, що він дуже великий. – Милий мій, пробачте, ви нічого не розумієте”.
Двадцять років тому уряд СРСР (не більше й не менше) прийняв рішення про відновлення кімнати. Відтоді не стало не тільки того уряду, але й іще кількох, самої держави, грошей вічно не вистачає, а два роки тому вони і зовсім скінчилися. Проте зараз готові близько половини всіх власне бурштинових деталей. Якщо ж урахувати весь обсяг робіт, кімната готова відсотків на сімдесят. Решта тридцять будуть дороблені до 2003 року на гроші (3,5 млн. дол.) знаменитого німецького газового гіганта “Рургаз” .
Під час підписання угоди виникнула певна полеміка. Директор “Царського Села” Іван Саутов розповів, що за останні десять років багато німців, які колись “потягли” з палацу якісь речі, або їхні діти повертали награбоване. Це виглядало нетактовно. “А у зв’язку із нововідкритими відомостями про російські фінансові зловживання чи є у вас гарантії, що гроші не пропадуть?” – відповіла на закид питанням журналістка зі “Шпігеля”. Проте все вгамувалося, і відреставрована частина цього безсумнівного шедевру вирушила на оглядини у Берлін.
Р. Ф.
|
|
