Мемуари американського брокера
ЧТИВО
Стефан СКВОРЕЛ
Якщо ви хочете стати професійним брокером і заробляти мільйони, не обов’язково для цього штудіювати купу підручників і посібників із економічної теорії. Досить буде прочитати лише одну книгу – “Спогади біржового спекулянта”, – яку написав відомий американський журналіст Едвін Лефевр. Книгу вперше було опубліковано у Сполучених Штатах іще в 1923 році. Фактично, це “трудова біографія” знаменитого біржового спекулянта початку ХХ століття Джесі Лівермора, написана автором після серії інтерв’ю з ним. Тут немає жодних ілюстрацій, графіків чи формул, і читається книга як пригодницька повість.
Лівермор не має на меті навчити безпрограшної гри. Він показує, яких помилок припустився, і що з того вийшло, – перш ніж він нагромадив достатньо досвіду, щоби не повторювати ці помилки. У книзі ви не знайдете міжрядкового рецепту біржового успіху. Вже на її початку висувається теза, що за книжками навчитися працювати з цінними паперами не можна. “Щоби навчитися, чого не треба робити, найкраще втратити все, що маєш. А коли знаєш, чого не треба робити, щоби не втратити гроші, починаєш учитися, що треба робити, щоби вигравати. Той, хто це зрозумів, уже чогось навчився”, – говорить Лівермор.
Розповідаючи про перші роки гри на біржі, Лівермор описує типові помилки недалекоглядних обивателів, котрі прагнуть отримати гроші, не замислюючись, чому ті чи інші акції ростуть або навпаки – активно розпродуються. Саме обивателі вірять у напівміфічних “биків” і “ведмедів” ринку, які нібито винні в їхніх втратах від гри на біржі. Для них Лівермор наводить приклади маніпулювання ринком. Він розповідає про практику організації “витоку” інформації, про стан справ у компаніях і про те, як унаслідок змови брокера з гравцями фальсифікуються аналітичні звіти, даючи завищену оцінку акцій.
Професійних учасників ринку – трейдерів і аналітиків – має зацікавити розділ книги, де описані найуспішніші та найпровальніші операції Лівермора. Головна рекомендація професіоналам – покладатися лише на себе і не слухати чужих порад, навіть якщо їх дають дуже авторитетні біржовики. “Знання – це сила, а сила не повинна боятися брехні, навіть якщо та приходить на стрічці біржового телеграфу”, – ділиться досвідом знаменитий спекулянт.
Проте на початку кар’єри покладатися тільки на інтуїцію не варто. Це слід робити тим, хто вже бодай кілька років стежить за ринком і чітко знає, які папери скільки вартують, – їм Лівермор радить більше слухатися внутрішнього голосу, адже підсвідомість відтворює досвід. Посилаючись на власний, Лефевр пише: “Не важливо, наскільки досвідчений біржовик. Він завжди може програти, оскільки ніяка спекуляція не може бути на сто відсотків гарантована”. Біржа вільна, та не тому, що кожен може впливати на неї або обман неможливий, а тому, що від програшу не застрахований жоден гравець”...
|
|
