Хто перетягне бюджетну ковдру
Головний фінансовий документ країни на 2001 рік заповідається як дуже революційний
ГРОШІ
Дмитро ЯЦЕНКО
Вчора парламент мав нарешті визначитися щодо проекту держбюджету України на 2001 рік. Ще в середу представники парламентської більшості обговорювали законопроект із Президентом України Леонідом Кучмою, однак у четвер уранці голосування перенесли на наступний пленарний тиждень.
Слід сказати, що цьогорічний бюджетний процес відбувається в парламенті як ніколи активно: вперше найважливіший фінансовий документ країни має шанси бути прийнятим іще до початку фінансового року. І це могло статися ще вчора. Як повідомив спікер Іван Плющ, було три варіанти рішень: прийняти проект у першому читанні, дві пропозиції про неприйнятність бюджету і проект постанови про скерування бюджету на повторне перше читання. Відтак координаційна рада більшості вирішила перенести розгляд бюджету, щоби парламентський комітет з питань бюджету разом із урядом мав час узгодили всі суперечливі моменти.
Наразі Верховна Рада й уряд найбільше сперечаються про організацію бюджетних відносин між гілками влади, статей документу про соціальний захист і рівень планованих надходжень від приватизації (Кабмін планує отримати 9 мільярдів гривень). Чи не найбільша проблема – те, як розподілятимуться надходження між центром і регіонами. Приклад цього – нинішня ситуація, коли чимало українських міст (і Львів у тому числі) отримало мізерні бюджети. “Дуже важливо, чи будемо ми ці стосунки будувати так, як передбачено конституційно, – коментує ситуацію народний депутат Віктор Пинзеник, – чи надалі існуватиме так звана “бюджетна піраміда”: Київ – область – район – село. Сьогодні жодне місто, село, селище не може бодай на 2-3 роки спланувати соціальну чи інфраструктурну програму. Чинна ж схема заохочує перевитрату коштів, не стимулює пошуку додаткових надходжень”. Для виправлення такої тенденції Віктор Пинзеник пропонує експериментальний перехід на нову систему: перевести 4-5 міст у кожній області на прямі стосунки між центральним і місцевим бюджетом, а не так, як зараз – через обласну владу.
Однак повернімося до самого документу. Радник прем’єр-міністра Сергій Соболєв вважає фінансовий проект на 2001 рік бюджетом зростання. Наприклад, бюджет 2000 року був формально бездефіцитний, але на ньому висів тягар близько 3,5 млрд. гривень боргів за пенсіями та заробітною платнею для працівників бюджетних установ. Натомість у 2001 рік Україна вступає практично без цих боргів.
Окрім того, за словами Соболєва, бюджет-2001 дає можливість на 2 млрд. гривень профінансувати іноваційні програми та програми реальних інвестицій в економіку, збільшити майже на 60% фінансування сільського господарства, – причому не за рахунок старих систем дотацій, а через стимулювання продажу сільськогосподарської продукції в рахунок майбутніх надходжень. Важливо і те, що нинішній проект бюджету максимально зосереджений на регіональних проблемах, без “перетягування ковдри” на Київ. Так, це бюджет, у якому на 5% більше коштів порівняно з 2000 роком залишається в місцевих бюджетах за рахунок перерозподілу цих коштів із центрального бюджету. Найбільший тягар у проекті бюджету – це значні суми для виплати зовнішнього боргу України, однак сукупно Сергій Соболєв назвав фінансовий документ на наступний рік доволі революційним. Однак, нагадаємо, всі наведені позитивні моменти стосуються поки що проекту бюджету, а чи стане документ справді кращим за бюджети попередніх років, залежить тепер від Верховної Ради.
|
|
