Сезон канцерогенних вітрів
Попри офіційні заборони та можливість заробити штраф, двірники продовжують масово спалювати сухе листя
ДОВКІЛЛЯ
Зоряна ОНИШКЕВИЧ
Когось осінь надихає на високу творчість, для когось це – безперервна тримісячна депресія, а для комунальних служб то є просто чергова пора року, коли щодня виникає потреба збирати, громадити й вивозити листя. Іноді, як ви могли помітити, цей процес набридає, і тоді звідкілясь виникають купи тліючого смердючого листя, яке остаточно відбиває бажання милуватися принадами золотої осені. Проте, окрім сумнівного естетичного задоволення, дим від спаленого листя згубно впливає на наше здоров’я.
Продукти згоряння осідають у наших носоглотках, сажа – в легенях, отже, невідомо чому Міністерство охорони здоров’я, яке на кожній пачці цигарок попереджає про шкідливість паління та вміст не лише нікотину, а й смоли, досі не випустило наліпок із написом про шкідливість вдихання диму від згорілого листя та не розповсюдило їх у міських зелених насадженнях.
Проконсультувавшись у санітарно-епідеміологічній службі міста та в лікаря-алерголога, ми дізналася, що внаслідок подразнення органів дихання дрібними частинками, які виділяються після згоряння листя, провокуються напади задухи у хворих бронхіальною астмою та бронхітом, погіршується стан людей, які страждають на захворювання серцево-судинної системи та на алергію.
Дуже цікаво було б знати, листя з якого дерева підлягає під категорію lights, тобто є менш шкідливим при вдиханні диму. Та якщо це питання – палити чи ні – кожен вирішує для себе сам, то процес дихання для нас не є підконтрольним. Чи вдихатимете сморід від спаленого листя – залежить тільки від сумлінності двірника й наявності грошей у комунальному господарстві вашого району.
Виглядає так, що у центральній частині міста це питання не стоїть, бо зазвичай листя та сміття тут прибирають вчасно й акуратно вивозять його на сміттєзвалище. Галицька районна адміністрація, відповідно, й дбає про оплату послуг, які на совість виконує приватне підприємство. Сміттєзвалище непотріб теж задарма не приймає. Щоб залишити його там, потрібно заплатити 36 гривень за 3 тонни нечистот (приблизно таку кількість вміщає одна машина). Далі рахуйте самі: лише з центральної частини міста восени щодня вивозиться 3-4 машини. Що стосується мальовничих околиць нашого міста, то тут – далеко від влади й фінансових можливостей (правда, скверів тут теж менше, а тому можна обійтися всього одною машиною на день), а тому частіше, відповідно, можна зустріти купи листя (і не тільки), яке час від часу все ж горить.
А тим часом спалювати листя та сміття забороняється офіційним актом, який викладено у Правилах благоустрою та утримання території міста Львова, затверджених міською радою ще в 1996 році. Таким чином, службові особи, які відповідають за порядок у нашому з вами місті, мають право накладати штраф на підпалювальників. Для громадян він становить 17-51 гривню, а посадовій особі задоволення підпалити листя обійдеться у 51-119 гривень. Однак, як пояснив начальник Інспекції екології та благоустрою міста Володимир Кошовський, “отримати штраф від злісного підпалювальника дуже важко, швидше його заплатить людина, яка випадково, кинувши недопалок, підпалила листя – і розуміє, що того робити не варто. Стягнення штрафу – дуже марудний і тривалий процес. Минулого року було стягнуто всього 30% від накладених штрафів”. Пояснити це можна тим, що цивільні особи, якими є екологічні інспектори, що якраз і спостерігають за порядком у місті, не мають права затримувати громадян, але повинні встановити особу підпалювальника та знайти свідка злочину. Тобто слідкувати за екологічною ситуацією в місті вони повинні, а контрольні функції покладено на державні органи. “Взагалі, порядок у місті може бути за умови, коли буде створена муніципальна міліція, нормальний закон про місцеве самоврядування, тобто коли нам розв’яжуть руки. А зараз усі закони, що стосуються екології, суперечать один одному. Виявляти порушення ми можемо, а далі – тільки робити попередження, залякувати начальників ЖЕКів й закликати до громадської культурної поведінки,” – додає Володимир Кошовський. Отже, вивозити сміття на сміттєзвалище дорого, оплачувати працю за прибирання – також: бюджет таки не ґумовий. Відповідно, двірники збирають листя в купи, воно чекає свого часу на вивезення, а потім якщо не дітлахи вирішують побавитися в пожежників, то самі прибиральники. Хоча в усіх ЖЕКах, куди я зверталась із цим питанням, в один голос запевняли: двірники листя не палять, за такий злочин можна позбутися роботи. Але хто б то дорожив таким місцем праці, за яке платять копійки, та й то – з перебоями? Носити на власному горбі те листя до контейнерів мало кому хочеться, а відтак можна тишком спалити, поки ніхто не бачить: погорить, посмердить та й згасне. Але трапляється, що не гасне. Так, минулого року в парк навколо Високого Замку довелося викликати пожежні машини: самотужки загасити листя працівники зеленого тресту, що відповідають за порядок на цій території, не змогли.
|
|
