За куртиною театральної декади
БІЄНАЛЕ
Здається, скільки б прес-конференцій не скликав Ярослав Федоришин – режисер львівського театру “Воскресіння” та директор міжнародного театрального фестивалю “Золотий Лев” в одній особі, та все ж розповісти дорешти про фестивальні подробиці ніколи не вдається. Просто тема така невичерпна. Просто фестиваль такий особливий. Просто це цікаво кожному, хто причетний і не причетний до сцени. Адже, коли вірити класикові, то “увесь світ – театр”. Тільки одним чомусь випадають місця у ложах і перших рядах партеру, а іншим – як завжди із нашим щастям... Утім, львів’янам все-таки пощастило, адже не кожне місто Європи може пишатися тим, що у ньому відбувається міжнародний театральний фестиваль. А “Золотий Лев” якраз і є таким єдиним легітимним сертифікованим міжнародним театральним фестивалем на всю Україну. Проте це не звільняє його від маси проблем, які навряд чи можуть стати зрозумілими міжнародному товариству, необізнаному із специфікою нашого вітчизняного закулісся. І клопотів цих – безліч. До речі, найголовнішою інтригою завжди є фінансова. Однак цього разу, на відміну від попередніх, ніхто борговою ямою дирекції фестивалю не загрожує. Однак через брак коштів деяким колективам вимушені були відмовити у запрошеннях. Але ті, кого запросили, запевняє Ярослав Федоришин, будуть у Львові бажаними й дорогими гостями.
– Цього разу “дорогих гостей” не поселять за межею міста?
– Ні, приїжджі актори мешкатимуть не тільки у готелі “Львів”, а й у спортивному пансіонаті “Княжий”, у спортивному інтернаті готельного типу: там дуже гарні умови і ще цей варіант дуже підійшов нам фінансово. Адже поселити таку велику кількість людей надто накладно. Ще веду переговори, аби місто поселило наших гостей із-за кордону у міжнародні номери готелю “Дністер”. Ці номери дорогі, але вони дадуть змогу забезпечити нормальну роботу фестивальному журі й гостям.
– Сподіваєтеся на допомогу спонсорів?
– На жаль, їх дуже обмаль. І клопоти про те, як привезти, замешкати і прохарчувати наших гостей – постійний головний біль організаторів, адже реальне фінансування фестивалю не відповідає запланованому. Але щиро вдячний тим, хто зголосився допомогти. Насамперед, це всі львівські мас-медіа: обласне радіо, “Львівська хвиля”, “Ютар”, “Люкс”, ТРК “Говерла”, “Незалежність”, ЛТБ, Захід-відео”, “Міст” – вони погодилися стати інформаційними спонсорами безкоштовно. Це в нашій ситуації надасть фестивалю величезну допомогу. Я радий, що газета “Поступ” є генеральним інформаційним спонсором, і її читачі вже мали змогу кілька разів ознайомитися із повною фестивальною програмою у вигляді зручної “шахівнички”.
– Фестиваль за традицією розпочнеться вуличним дійством?
– Взагалі-то до Львова приїде 6 вуличних вистав з Польщі, Словенії, Чехії, України. Це для того, щоб атмосфера в місті була святковою. Усі ці вистави надзвичайно різні, плануємо показувати їх і вдень, і ввечері. Декотрі з них розраховані на пряме спілкування із глядачем, якого актори залучають до дійства. Усі вуличні вистави відбуватимуться на площі перед Оперним театром і, зрозуміло, на проспекті Свободи.
– А супутні акції передбачені?
– Дуже важливим буде семінар театральних діячів та директорів фестивалів. Традиційно в програмі – виставка світлин і театральних плакатів. А на додачу – великий концерт у виконанні дуже цікавого ансамблю “Ars Nova”, який представлятиме перкусійну музику (барабани у поєднанні із дзвонами). Це буде 23-24 жовтня або біля Опери, або в Італійському подвір’ї. Сам ансамбль, окрім того, наживо акомпануватиме у виставі “Вертеп” київського театру “На Подолі”, яка відбудеться в залі Оперного театру. А ще одразу хочу запросити всіх на зустріч із “останнім із могікан” європейського альтернативного театрального мистецтва, метром-авангардистом, що лишився після відходу Кантора й Гротовського – режисером Й.Шайною, котрий привезе свою недавню постановку “Дебаляж” у ряшівському театрі ім. В.Сємашкової. До речі, у фойє театру “Воскресіння” щополудня відбуватимуться прес-конференції, а щовечора – обговорення за кавою фестивальних подій і зустрічі із гостями “Золотого Лева”.
– Минулого разу враження від “Золотого Лева” було підіпсоване дещо сумбурним завершенням фестивалю. Як плануєте цього разу?
– Заключна церемонія нагородження фестивальних переможців має відбутися у Свірзькому замку. Хоч ми про всяк випадок в афішах пишемо, що відбудеться вона в театрі “Воскресіння”, бо не відомо, чи вдасться до кінця фестивалю завершити всі роботи в подвір’ї Свірзького замку до нашого театралізованого закриття. Хочемо щось зробити на зразок перформенса.
– Чому Ви обрали саме той замок, адже Вам не вперше робити постановки серед львівських руїн, яких достатньо в самому центрі міста?
– Ми із зарубіжними колективами вуличних театрів придумали зробити дуже цікаву виставу, яка б відбувалася навколо цього замку, на озерному острові і в самому замку. Театр має різні жанри, і мені хотілося, щоб було представлено те, що може розсунути рамки стаціонарних сценічних майданчиків. Сподіватимемося, що ремонт вдасться завершити до 21 жовтня, і саме у мальовничому Свіржі відбудеться оригінальна прощальна забава. Добратися до Свіржа можна буде спеціально наданими автобусами від підприємств-спонсорів. Незважаючи на те, що вже завтра почнеться наш фестивальний марафон, ми продовжуємо звертатися до спонсорів у пошуках допомоги. І не тільки фінансової, – це можуть бути просто якісь послуги або матеріали до святкового оформлення міста.
– Окраса “пост-карнавального безглуздя світу”, цитуючи класика сучасної української літератури?
– Ви побачите на проспекті Свободи й проспекті Шевченка, а також на всіх майданчиках перед театрами, де відбуватимуться вистави, суто фестивальне оформлення з емблематикою “Золотого Лева”. Головним художником концепції цього оформлення виступив добре знаний львів’янам художник й архітектор Олег Микита.
– А нагороди будуть оригінальними?
– О, ми передбачили суперхудожні призи, якими відзначимо кращу виставу, кращого режисера, кращих акторів і кращого сценографа. Уже виготовлено спеціальні медалі “Золотого Лева”, а, окрім того, ще будуть подарунки – мистецькі вироби кераміко-скульптурної фабрики.
– А ще одну помилку минулого фестивалю – відсутність повноцінного спілкування театрального товариства – виправите?
– На помилках вчаться, ми їх усвідомлюємо і не збираємося зумисне повторювати. Хоч як нам це не скрутно, але ми всім колективам цього разу пропонуємо залишити у Львові по два представники на весь фестивальний тиждень. Ясно, що ми б не спромоглися утримувати всі колективи. Та й самі вони мають такий щільно розписаний графік роботи, що не можуть собі дозволити затриматися довше: мають грати вистави у репертуарних театрах своїх міст і держав, адже мусять працювати і заробляти гроші. Наприклад, я хотів, щоб київські колективи залишилися на 3-4 дні, але вони й цього не можуть. Приїдуть максимум на 2 дні. Хоч дехто буде й 4-5 днів. Взагалі ми запрошували всіх з розрахунку на 5 днів. Але така вже акторська мандрована доля... Зокрема югослави зможуть приїхати буквально на один день. І як я їх не прохав побути довше, вони не можуть, бо мають наперед розмічений графік зарубіжних гастролей. Тому гратимуть дві свої вуличні вистави в один день. Більше того, на весь фестивальний період навіть важко запросити гостей, бо ніхто із них не погоджується на це. Отже, коли відповідати на запитання, а для кого ж тоді свято? – стає зрозуміло, для самих нас. Для львів’ян, для наших глядачів, які не мають змоги поїхати й подивитися театри інших країн і міст!
– А для тих, хто не зможе вибратися на вистави навіть у Львові?
– Для тих буде щоденна рубрика у теленовинах, де ми інформуватимемо про кожен фестивальний день і анонсуватимемо події наступного дня. Із цих оперативних випусків можна буде почерпнути найсвіжішу інформацію, довідатися про якісь зміни чи перестановки. Цікавими для львів’ян будуть і бліц-інтерв’ю із знаними акторами, режисерами, художниками та директорами театральних фестивалів. А ще щоночі(!) ми видаватимемо фестивальний бюлетень, де подаватимемо серйозну інформацію й “золотолевівські плітки”.
– Кого із фахових зарубіжних театральних критиків Ви очікуєте на “Золотому Леві – 2000”?
– Висвітлювати львівський фестиваль зголосилося дуже багато київських газет і журналів. Приїжджають представники телеканалу “Культура” із Москви, каналу “Kultura” телевізії Polonia і каналу “Культура” Білоруського телебачення – вони вже втретє у нас гостюватимуть. Чекатимемо також критиків із Санкт-Петербурга і Москви. Дорогими гостями будуть головні редактори російського журналу “Театр” та газети “Театр і сцена”. З дирекції Міжнародної театральної олімпіади також буде представник. Для нас це надзвичайно важливо, адже олімпіада – одна із найглобальніших театральних акцій, що відбудеться вперше наступного року в Москві. На ній, без перебільшення, буде представлений увесь світ і всі жанри театрального мистецтва.
– Гаразд, гості гостями, та от чи знайшли Ви порозуміння серед львівських колег?
– Не тільки порозуміння, а й підтримку. Мені приємно відзначити – та й зрештою це видно з програми, – що до фестивалю долучилися всі львівські театри. А ще мені надзвичайно подобається, що представлені львів’янами вистави здебільшого прем’єрні: це і “Криваве весілля” театру ім. Марії Заньковецької, і “Бенкет” театру ім. Леся Курбаса, і “Гірські велетні” театру “Воскресіння”.
– А чим будуть представлені інші театри України?
– Нам вдалося заангажувати “Ідентифікацію танго” – це дуже цікава вистава Чернігівського театру ім. Т. Шевченка, потім “Галілео Галілей” Івано-Франківського театру ім. Ів. Франка, останню прем’єру київського “Молодого театру”, а також “В степах України” київського театру “На Подолі”, де просто блискуче грає прекрасний актор Ігнатуша, та й сама постановка зроблена дуже оригінально. Єдине, що прикро – останню із перелічених вистав заплановано показати в театрі “Воскресіння”, а значить побачити цю класику радянської драматургії зможе тільки обмежена кількість глядачів, адже наш зал маленький і не спроможеться вмісти усіх бажаючих. Режисер Малахов зробив виставу павільйонного типу, і, чесно кажучи, її нема де у Львові задемонструвати. Хіба що на “Спартак”, та режисер би на це не згодився, остільки там відсутня потрібна атмосфера.
– Невже “Золотому Леву” справді вдалося без втрат сформувати десятиденну програму?
– Де там! Але завжди треба прагнути максимум, щоб врешті мати мінімум. Є й такі вистави, яким не судилося цього разу зустрітися під егідою нашого фестивалю. Я мріяв показати львів’янам три “Річарди III”. Та, на жаль, ані гданський театр, ані одеський, ані литовський не змогли приїхати до Львова. Причини у кожного свої, але вагомі: у гданському театрі кардинальна зміна керівництва, Римас Тумінас бере участь у “театральній конфронтації” у Любліні, а потім одразу їдуть на “Балтійський Дім” до Санкт-Петербурга, а одеський академічний театр не може погодитися на запропоновані їм умови. Звісно, що дуже шкодую: зірвався проект, за яким можна було провести цілий семінар з інтерпретації цієї однієї п’єси Шекспіра. Можливо, згодом надолужимо.
– За два роки?
– Ні, є ідея проводити “Золотий Лев” щорічно! Тобто час проведення основного бієнале залишатиметься незмінним – жовтень. А от у проміжках можна користати і з літніх місяців, наприклад, 20-27 серпня – коли наші театри йдуть у відпустки і їхні зали не такі завантажені. Оскільки гастролі зараз мало кому доступні, така форма роботи з театрами, дала б їм змогу зменшити платню за оренду. Крім того, це нововведення активно підтримують туристичні агенції та управління туризму облдержадміністрації. На серпневу імпрезу варто запрошувати зарубіжні вуличні театри та вистави українських театрів з метою відбору їх на міжнародний фестиваль. Усе це пов’язано з фінансами, тому приємно, що з такою ініціативою прийшло до нас Міністерство культури. Може хоч так якось вирішиться фінансування фестивалю.
– Як цього разу вибудувано фінансову фестивальну політику? Чи вистави не стануть недоступними для зацікавленого глядача через високу ціну квитка?
– Ціни на всі квитки встановлені в межах від 10 до 30 гривень. Однак на фестивалі передбачена вистава Романа Григоровича Віктюка “Механічний апельсин, або Ангели смерті”, на яку можна буде потрапити тільки за окремими квитками, але й вони є цілком доступними. До речі, для колективних відвідувачів підприємства можуть вибирати квитки за безготівковим перерахунком. Це дуже зручно для глядачів і для нашої бухгалтерії. Квитки та абонементи можна придбати у всіх театральних касах міста. До зустрічі на виставах “Золотого Лева – 2000”!
|
|
