Премія Миру поїде в Сеул
НОБЕЛЬ
Адам СИНИЦЬКИЙ
Цьогорічну нобелівську Премію Миру було вручено південнокорейському президентові Кіму Де Юнгу. Про це повідомив Нобелівський комітет, який традиційно складається з п’яти депутатів різних політичних поглядів норвезького стортингу (парламенту).
Кім Де Юнг був вшанований за великі досягнення у мирному процесі між Північною та Південною Кореєю. За два роки свого президентського терміну він устиг досягнути значного потепління у відносинах між двома країнами, які до того часу офіційно перебували у стані війни. “Сонячна політика” Кім Де Юнга стосовно Пхеньяна уможливила перший за 50 років протистояння візит південнокорейського президента у Північну Корею, який увінчався безпрецедентною зустріччю із лідером Північної Кореї Кім Чен Іром.
Голова Нобелівського комітету при норвезькому парламенті Гуннар Берге нагадав, що нинішній лауреат уже неодноразово висувався на Премію Миру, причому уперше – тодішнім канцлером ФРН Віллі Брандтом, у 1971 році. Саме у 1971 році, коли в країні безроздільно панувала військова хунта, Кім Де Юнг виступив альтернативним кандидатом на президентських виборах, забравши в екс-генерала Парк Чунг Гі 45% голосів. Незадовго перед виборами Де Юнг чудом уникнув смерті: в його машину на повній швидкості врізалася вантажівка. Після виборів він опинився в опалі. Його називали комуністом і поплічником північнокорейського режиму. У 1973 агенти урядових спецслужб викрали Кім Де Юнга з номера готелю у Токіо і намагалися втопити його в морі. Уже у 1980 році, після кривавих студентських зворушень, Де Юнга заарештували як одного зі співорганізаторів і, після недовгого процесу, засудили до смертної кари. Тільки тиск із боку Вашингтона врятував йому життя. Загалом, Кім Де Юнг за своє життя перебував в ув’язненні чи під домашнім арештом понад 14 років.
Перед виборами 1987 року, коли армія вже поступово передавала владу до рук цивільних, військові – у разі перемоги Кім Де Юнга – погрожували переворотом. Але він програв ці вибори, як і вибори 1992 року, коли першим цивільним президентом країни став Кім Юнг Сам. Розчарований Кім Де Юнг заявив, що відходить на політичну пенсію. Але у 1992 році, оскільки виборці були вкрай незадоволені діяльністю Кім Юнг Сама, відмовився від свого рішення і, взявши участь у виборах, нарешті став президентом.
|
|
