Кінець кишеньковим профспілкам?
Якщо влада не перстане тиснути на вільні профспілки, Захід може застосувати проти України серйозні економічні санкції
ПРОФСПІЛКИ
Дмитро ЯЦЕНКО
Найближчим часом Конституційний суд України має оголосили свій вердикт щодо відповідності Конституції Закону “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Цей закон викликав невдоволення незалежних профспілкових організацій і 183-х народних депутатів, які ініціювали подання до Конституційного суду, та мав доволі сильний резонанс у міжнародних профспілкових організаціях.
Конфлікт виник ще у вересні 1999 року, коли Верховна Рада ухвалила закон про профспілки. “Поступ” тоді писав, що поява документу була зумовлена президентськими виборами – тобто закон мав приручити незалежні профспілкові організації, які могли вплинути на зменшення голосів Леоніда Кучми. Новий закон фактично встановив контроль держави над профспілковими організаціями.
Найбільше нарікань припало на статтю 11 закону про те, що для отримання всеукраїнського статусу потрібне об’єднання в спілці половини працівників галузі. А це неминуче мало призвести до гальмування процесу створення нових організацій. Іншим каменем спотикання стала стаття 16, за якою незареєстровані профспілки позбавлялися права здійснювати свої повноваження і автоматично опинялися поза законом. Натомість єдиною організацією, для якої цей закон був на руку, була Федерація профспілок України Стояна. Останнього, до речі, вважають одним із ініціаторів закону.
Через рік після прийняття закону 183 народних депутати скерували подання до Конституційного суду, у якому зазначалося, що закон про профспілки є дискримінацією незалежних професійних організацій, порушує Конституцію та норми міжнародного права. Про останнє свідчать і два листи – генерального секретаря Міжнародної конфедерації вільних профспілок Біла Джордана до Президента України та генерального секретаря Міжнародної незалежної конфедерації профспілок вугільної та енергетичної галузей Фреда Хігза до голови Конституційного суду України Віктора Скоморохи. У цих посланнях не лише висловлювалося занепокоєння щодо міжнародного іміджу України, але й звучали непрямі погрози використати вплив міжнародних профспілок на такі організації, як Агентства ООН, Європейський Союз, Світову організацію торгівлі та потужні фінансові організації.
Про утиски прав незалежних профспілок кореспонденту “Поступу” повідомив і голова Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) Михайло Волинець: “Є намагання директорів знищити членські організації Незалежної профспілки гірників України, а також вільних профспілок в інших галузях промисловості у Рівненській, Одеській, Дніпропетровській, Полтавській, Вінницькій, Донецькій і Луганській областях. Наприклад, у місті Іллічевську профспілковий лідер судоремонтного заводу змушений був вдатися до голодування протягом 10 діб, і тільки після цього було видано свідоцтво про реєстрацію. У Кривому Розі на одному з підприємств дирекція просто вигнала профспілку, а після звернення в прокуратуру ми отримали відповідь, що дирекція діяла згідно з законом про профспілки і що порушень ніяких немає”.
Михайло Волинець каже, що такий профспілковий закон є нонсенсом для демократичної держави. За його словами, світова практика передбачає діяльність профспілок згідно з Основним законом, кодексами про працю, законодавством про громадські організації. Тому в більшості (і насамперед у демократичних) державах закону про профспілки взагалі немає, оскільки він звужує діяльність цих організацій. А от ухвалюються такі закони в країнах Карибського басейну, Південної Америки, в Африці, у тому числі й у країнах пострадянського простору, – там, де будуються авторитарні та тоталітарні режими.
Розмови про можливі санкції насправді не є порожнім звуком, адже нині західні держави вже застосовують санкції проти наших сусідів – Білорусі, Румунії, а десять років тому санкції було застосовано і проти Польщі, яка зараз є прикладом демократії в Східній Європі. Щодо України, Михайло Волинець навів дуже вражаючий приклад: “Проаналізувавши матеріали Міжнародної організації праці, членом якої є й наша держава, я дійшов висновку, що в українському законі сконцентровані всі головні порушення прав профспілок, які допускалися в країнах світу протягом останніх п’ятдесяти років!!!”.
У КВПУ наразі сподіваються, що Конституційний суд покладе край дії дискримінаційного закону про профспілки. Інакше Україна знову ризикує зіпсувати свій імідж в очах міжнародної спільноти. Зрештою, накопичення подібних гріхів не триватиме без кінця – після визнання нашої держави однією з найбільш корумпованих країн світу, останніх скандалів щодо тиску влади на пресу та теперішньої ситуації навколо профспілок, Україна нарешті може зазнати серйозного тиску з боку західних держав.
|
|
