Коштуніца не такий солодкий?
Захід почав розчаровуватись у новообраному президентові Югославії
РЕАКЦІЯ
Адам СИНИЦЬКИЙ
Слободан Мілошевич склав зі себе президентські повноваження. Саме відставка Мілошевича була єдиною умовою Європейського союзу від часу косовського конфлікту для зняття з Югославії економічних санкцій. Натомість тепер у ЄС немає спільної позиції щодо санкцій, тож для прийняття відповідного рішення, очевидно, потрібний деякий час. Та й сам новоспечений президент Коштуніца, якому ще тиждень тому західні політики роздавали такі щедрі політичні аванси, схоже, вже не викликає в Заходу надміру симпатій.
Цього й треба було сподіватися, адже Воїслав Коштуніца, який розпочав свою політичну кар’єру в лоні комуністичної партії приблизно в ті ж часи, що й Мілошевич, став антиподом екс-президента радше у силу обставин (та й то більшою мірою – лише в очах закордонних мас-медіа, збурених революційними подіями у Белграді), ніж за політичними переконаннями.
Тепер вже не залишається сумнівів (це дав зрозуміти і сам Коштуніца), що Слободан Мілошевич не тільки не буде виданий новою владою міжнародному трибуналу в Гаазі, але й може залишитися впливовим у Сербії політиком.
Інше – і не менш цікаве питання – наскільки новий уряд є справді новим. Уже перше засідання парламенту, скликаного Воїславом Коштуніцею, виявило, що посткомуністи можуть мати більшість голосів, оскільки вибори на півдні Сербії та в Косово були сфальсифіковані. Найпростішим виходом із цієї патової ситуації було б проведення перевиборів. Проте Коштуніца заявляє, що це станеться не раніше ніж через півтора року.
До того ж у Чорногорії (набравши завдяки бойкоту виборів 25%) перемогла Соціалістична Народна Партія (SPL), яка підтримує Мілошевича. Тепер, згідно з федеральною конституцією, саме ця партія формуватиме уряд і матиме портфель прем’єр-міністра. Ним, очевидно, стане Зоран Зізич (або ж Предраг Булатович). Це найбільш ліберальні кандидати від SPL.
Цікаво, що своїм першим указом Коштуніца зняв економічну блокаду з Чорногорії, накладену його попередником два роки тому. Цей крок був вимушеним жестом: опозиції потрібні голоси по-прозахідному налаштованих чорногорських виборців. А ще такий жест дозволяє сподіватися на примирення з президентом Чорногорії Міло Дзюкановичем, який дотепер не визнає президентства Коштуніци.
Наразі ж більшість аналітиків переконана, що опозиція буде змушена віддати президентські портфелі SPL, інакше народні соціалісти зможуть піти на співпрацю з людьми Мілошевича.
Захід виразно незадоволений таким розвитком подій. Найбільш чітко позицію Європейського уряду сформулював шеф британського МЗС Робін Кук. За його словами, санкції з Югославії будуть зняті лише тоді, коли Сербія виконає свої міжнародні зобов’язання, видавши військового злочинця Мілошевича гаазькому правосуддю. “Тоді ми зможемо приступити до виконання нашого складного завдання – відродження сербської економіки і надання сербському народу можливості жити у сучасному світі”, – сказав Кук.
|
|
