Історія втручається в політику
ГЕНОЦИД
Богдан ГОЛОБУД
Прийняття минулого вівторка комітетом американського конгресу резолюції про визнання геноцидом убивства понад мільйона вірмен в Османській імперії на початку ХХ століття викликало серйозні ускладнення відносин між Вашингтоном і Анкарою. Начальник Генерального штабу збройних сил Туреччини генерал Гусейн Ківрікоглу на знак протесту навіть відклав запланований на кінець цього місяця свій візит у США.
Комітет конгресу США з міжнародних справ підтримав резолюцію 596, яка передбачає визнання “геноциду вірмен”, а також звинувачує Османську Туреччину в тому, що її влада проводила політику геноциду щодо вірменського населення. Раніше резолюцію підтримав підкомітет із прав людини. Тепер резолюція має надійти на розгляд комітету з законодавства і після схвалення може бути винесена на розгляд усієї палати представників – нижньої палати конгресу США.
Якщо більшість її членів проголосує “за”, то розгляд резолюції почне і сенат.
Щоправда, прийняттю резолюції 596 чинить опір адміністрація президента США. Представник держдепартаменту Філіпп Рікер заявив, що схвалення документа нижньою палатою “може ускладнити наші миротворчі зусилля щодо стабілізації ситуації на Кавказі й зашкодить відносинам з Туреччиною – нашим стратегічним партнером у регіоні”. Тому важко прогнозувати долю цієї резолюції. У травні 1998 року нижня палата національних зборів Франції також прийняла аналогічну резолюцію. Але коли Туреччина пригрозила призупинити торговельні зв’язки з Парижем, резолюцію просто не передали у сенат.
Туреччина загрожує у разі схвалення резолюції вжити відповідних заходів. Анкара може відмовитися від закупівлі американської зброї, а літаки США будуть позбавлені права базуватися на аеродромах Туреччини, що загрожує зриву інспекційних польотів над Іраком. Впливова турецька газета Hurriyet прогнозує, що у відповідь на погіршення відносин між США і Туреччиною Вашингтон не підтримуватиме більше проект нафтопроводу Баку–Джейхан, а це вдарить і по інтересах Азербайджану. Тому рішення комітету конгресу викликало обурення і в Баку. На 13 жовтня перед американським посольством у Баку заплановано акцію протесту. В ній візьмуть участь представники десяти партій.
Крім того, може ускладнитися ситуація і щодо Вірменії. Рада національної безпеки Туреччини 29 вересня розглядала заходи, спрямовані проти Вірменії у разі визнання геноциду вірмен. Анкара, яка досі не встановила дипломатичних відносин з Єреваном і фактично тримає Вірменію у блокаді, погрожує закрити повітряний коридор з нею.
Міністр закордонних справ Вірменії Вардан Осканян заявив, що Єреван розглядає прийняття резолюції як “результат демократичного співробітництва частини американського товариства й американських законодавців”. Нагадаємо, що Вірменія стверджує, що у Туреччині було вбито більше мільйона осіб, і що це була спланована акція, тобто геноцид. Туреччина ж наполягає на тому, що жертв було близько 300 тисяч, а сутички були спричинені тим, що в регіоні проходив східний фронт Першої світової війни. Глава МЗС Вірменії привітав рішення американських конгресменів і запропонував своєму турецькому колезі Ісмаїлові Джему розпочати діалог, розглянувши проблему геноциду як один із пунктів порядку денного, а не як попередню умову.
|
|
