Прожитковий мінімум встановили на рівні 50 доларів!
ПОПУЛІЗМ
Остап ЛЕШИК
Активність парламентаріїв у боротьбі за народний добробут практично не має меж. Учорашнім рішенням нардепи встановили розмір прожиткового мінімуму на 2000 рік у межах
270,1 грн. (близько 50 доларів).
Згідно з прийнятим законом, для дітей до 6 років прожитковий мінімум з розрахунку на місяць визначено в розмірі 240,71 грн., для дітей віком від 6 до 18 років – 297,29 грн., для працездатних осіб – 287,63 грн., для осіб, які втратили працездатність, – 216,56 грн. Законом встановлено, що прожитковий мінімум на цей рік застосовується для загальної оцінки рівня життя в Україні. На майбутнє Кабміну доручено ще до початку розгляду бюджету-2001 подати на затвердження парламенту рівень прожиткового мінімуму на наступний рік і вказати джерела його забезпечення.
Стверджувати, що таким чином народні обранці забезпечили своїм виборцям безбідне існування, м’яко кажучи, недоречно. Прожитковий мінімум – це лише суми, за які, на думку парламентаріїв, пересічний громадянин може забезпечити себе найнеобхіднішим. І вони зовсім не означають, що цей мінімум буде отримувати кожен. Тобто досі ці цифри, окрім статистичних даних, ні до чого не зобов’язували. Натомість зараз у цьому напрямку дещо все-таки зроблено: зокрема, нова редакція закону “Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” (також прийнята вчора) передбачає, що “розміри основних державних соціальних гарантій, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом”.
Однак депутатська турбота сягає лише законодавчого рівня. Виконувати ж ці рішення значно складніше, ніж їх приймати. Іншим положенням цього законодавчого акту встановлено, що “надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій, а також соціальних фондів з розрахунку на одного жителя на принципах адресності та цільового використання”. Тобто парламент свою функцію виконав – потурбувався, а вже виконавча влада нехай собі ламає голову, якже це здійснити. За прикладами далеко ходити не треба: бюджети просто не мають коштів на компенсацію різноманітних пільг (скажімо, перевезення інвалідів у транспорті), субсидій у повному обсязі й таке інше.
Депутатів, однак, не зупинити. Своєю постановою законодавці запропонували Кабміну передбачити в держбюджеті-2001 витрати на індексацію доходів населення та з нового року ввести в дію у повному обсязі закон про індексацію грошових доходів населення. Згідно з цим законом, “індексації підлягають грошові доходи громадян у межах трикратної величини вартості межі малозабезпеченості”. Але навіть ця турбота, незважаючи на все бажання нардепів, не сягне далі реальних фінансових можливостей уряду.
|
|
