За крок до прірви
ПРОБЛЕМА
Ірина ПОЛІЩАК
Досі розглядається справа про банкрутство Львівського комплексу водних видів спорту. Цей об’єкт і надалі бореться за своє існування, шукаючи організацій, які би допомогли йому вийти з фінансової кризи. Та, на жаль, якихось конкретних змін нема. Будівля надалі порожня.
Варто зазначити, що в Україні є лише два такі комплекси: у Львові та в Миколаєві. І якщо на півдні України такий комплекс зараз процвітає, то у Львові – руйнується на очах. На побудову цієї величної споруди в середині 80-х років було витрачено 2 мільйони 456 тисяч карбованців. Тоді ніхто собі не міг уявити, що через 15 років Комплекс водних видів спорту виявиться нікому не потрібним.
Спочатку ж усе було гаразд. За одну годину басейн приймав 800 осіб, а за один день – 8 тисяч. Тут були чудові умови, про що свідчить лише той факт, що в Комплексі водних видів спору ще досі є аж 50 душових. Тут займалися понад 8 шкіл Франківського району, два центри реабілітації дітей (155-й спеціалізований садочок і “Джерело”), не кажучи вже про дорослих прихильників плавання. А скільки щороку спортивних змагань було! Згадати лише чемпіонати СРСР, України з водного поло...
Лихо почалося з кінця 1994 року, коли споруда пережила перший фінансовий стрес. І хоч у 1996 році адміністрація розпочала ремонтні роботи (це дало змогу Комплексу в 1997 році знову запрацювати на повну потужність), – та не довго музика грала, й у травні 1999 року робота Комплексу була повністю припинена – через заборгованість. Сьогодні сума боргу становить 633 тисячі гривень. З них 630 тисяч – енергетикам, 123 тисячі – за спожиту воду і 80 тисяч – працівникам. А до того – несплачені податки... Якщо додати, ще й те, що Комплекс водних видів спорту знову треба повністю реконструювати (зробити його передусім економнішим у споживанні світла, теплої води тощо), то можна собі уявити, яке майбутнє чекає на цю величну споруду. Втім, нинішній директор Комплексу Віталій Грегуль нам компетентно заявив, що сьогодні Комплекс, може, і запрацював би: якби його звільнили від старих боргів.
І тут були зроблені певні кроки. Принаймні було намагання щось змінити. На початку літа в Комплексі водних видів спорту відбулася спеціальна нарада, яку провів губернатор Львівської області Степан Сенчук і на якій були присутні представники Львівської залізниці, “Львівтеплокомуенерго”, “Львівводоканалу”, владних структур. 6 червня Степан Сенчук навіть підписав спеціальне доручення відповідним службам про залучення до співпраці організацій, які були би здатні допомогти Комплексу. Та, на жаль, констатує Віталій Грегуль, зголосився тільки “Львівводоканал”. До речі, на реконструкцію Львівського комплексу водних видів спорту сьогодні потрібні принаймні 3 мільйони гривень.
А тим часом віз і нині там. Комплекс водних видів спорту не працює, що може призвести до поступової руйнації приміщення. Так, звичайно, можна оголосити цю споруду банкрутом, але хіба це щось вирішить – радше ще погіршить ситуацію, каже Віталій Грегуль. Бо хто візьметься реконструювати цю будівлю? А поки шукатимуть власника, весь нинішній штат Комплексу водних видів спорту розженуть. І що тоді?
Справді, важко не погодитися з такими міркуваннями. Залишається більше запитань, аніж відповідей. Зрозуміло одне: чим довше зволікати – тим ближчий крах унікального Комплексу водних видів спорту.
|
|
