РЕВЮ
За три дні до виборів
Від першого жовтня польські водії мусять цілодобово їздити із ввімкненими фарами своїх авт. Нехай світить яскраве сонце, а все одно світла мають освітлювати дорогу. Бо поліція оштрафує.
Це одна з перших прикмет, що наближається зима, але ще швидше наближаються вибори президента Річпосполитої. Останні опитування громадської думки свідчать, що рейтинг діючого президента різко впав. На цілих десять відсотків за останній тиждень. Важко пояснити, чому виборці не зреагували відразу на обнародування калішського спектаклю Марека Сівеця, коли він, заохочений своїм шефом, бавився у римського папу. Можливо, пересічні виборці мусили спочатку дізнатись, що про такий “театр” думають ксьондзи та авторитетні політики, як його прокоментують провідні медіа.
Очевидно, виборчий штаб Маріана Кшаклєвського, який оприлюднив відеокадри трирічної давності, дещо прорахувався з часом використання цієї “передвиборчої міни”. У кожному разі рейтинг лідера “Солідарності” не зріс. Його далі підтримує 12% виборців. Можливо, поляки незадоволені тим, що компромат на президента та його оточення так довго приховували і лише тепер оприлюднили.
Не допомогло навіть зняття Яном Ольшевським, який у попередніх рейтингах йшов п’ятим, своєї кандидатури на користь Кшаклєвського. Прихильники Ольшевського готові голосувати за інших кандидатів і навіть за діючого президента.
Зросла ймовірність другого туру, а це значно збільшить активність виборців і зменшить шанси Алєксандра Кваснєвського, за котрого нині готові проголосувати 51,6 %. Цікаво, що нинішній лідер партії Союз демократичної лівиці (SLD), з якої походить президент, Лєшек Міллер теж не хоче, щоб Кваснєвський вигравав відразу у першому турі. На його думку, Кваснєвський і так виграє, а другий тур буде ще однією нагодою для агітації за SLD. До того ж Кваснєвський тоді вже не буде “президентом усіх поляків”, а змушений буде більше ідентифікувати себе з “лівицею”. Що дуже важливо для SLD перед наступними виборами до сейму.
Найімовірнішим його суперником у другому турі може стати Анджей Олєховський, за котрого зараз готові віддати свої голоси 15 відсотків виборців. У другому турі його мав би підтримати увесь “правий” електорат. А поки що інші “праві” кандидати не поспішають брати приклад з Я.Ольшевського та знімати свої кандидатури.
Лєх Валенса, зокрема, сказав: “У другому турі підтримаємо найсильнішого, але тепер найважніше досягнути другий тур. Закликаю кандидатів польського незалежницького табору не знімати своїх кандидатур, щоб не було ризику бойкоту першого туру їх електоратами.” Валенса вірить у перемогу, якщо не свою, то когось з “правих”.
Українські політологи прорахували, що для нашої держави буде вигідніше, якщо господарем Білого дому стане Ґор, а не Буш-молодший. А як польські кандидати ставляться до України? Антисеміт Богдан Павловський та генерал Тадеуш Вєліцький виголошують шовіністичні гасла, але мають підтримку по 0,2% виборців. Ян Лопушанський та Анджей Леппер виявляють більше симпатій до Росії, ніж до України. А інші більш-менш прихильні до нашої країни.
Алєксадр Кваснєвський на мітингу в Білій на Підляшші заявив, що буде докладати всіх зусиль, щоб утримувались якнайкращі стосунки зі східними сусідами Польщі, щоб східний кордон був відкритим і дружнім. “Зроблю все, щоб східні ринки були відкриті для польського бізнесу, і щоб ваш регіон мав з цього користь”, – сказав президент.
Присвятити стільки слів цій темі Кваснєвського змусив попередній виступ місцевого лідера SLD, який, зокрема, сказав, що бачить шанс для свого міста та всього Підляшшя у кордоні Європейського Союзу над Бугом. Загалом у розмовах з польськими політиками та науковцями відчувається деяке розчарування відсутністю реальних реформ в Україні. Багатьом починає вже набридати роль українського адвоката перед європейськими інституціями.
Так само багато поляків не відчуває наглої потреби взагалі вступати до ЄС, побоюючись, що цей крок збільшить безробіття та остаточно занапастить сільське господарство. Уже тепер деякі селяни не обробляють свої поля, а починають вирощувати на своїх нивах... ліси, сподіваючись, що хоч для внуків буде від цього якась користь.
Антиєвропейські почуття намагаються використати деякі кандидати. Зокрема Анджей Олєховський вважає, що Польща зараз повинна більше триматись США, ніж Європи і бути головною американською опорою у цій частині світу. Якщо б Олєховський справді дотримувався цієї думки, коли б йому вдалось стати президентом, то може це й була б найвідповідніша для нас кандидатура. Бо американці є військовими союзниками та, одночасно, економічними конкурентами Євросоюзу. Тому і зацікавлені наперекір Західній Європі створити свою сферу інтересів між Балтикою та Чорним морем. Можливо, і нещодавня заміна міністра закордонних справ України свідчить скоріше про переорієнтацію європейського вектора на американський?
Уже у неділю ввечері будемо знати переможця чи двох фаворитів польських “великих перегонів”. Тим часом варшавські студенти, які цього тижня розпочали новий навчальний рік, визначали своїх “фаворитів”, закидавши яйцями подобизни кандидатів, вирізані з фанери. Перепало кожному, але найбільше Квасневському та Лепперу.
А поза тим Варшава мало нагадує, що за кілька днів її мешканці обиратимуть президента. Плакатів з кандидатами набагато менше, ніж театральних афіш, чи промоційних реклам. Власники біґбордів спеціально зарезервували на цей тиждень свої інсталяції під політичну рекламу, а ніхто не поспішає вміщати на них свої зображення з гаслами. Багато щитів залишається порожніми. Навіть біля шикарного офісу, так званої “виборчої вітрини”, Алєксандра Кваснєвського під готелем “Ґромада” у центрі столиці не видно не те що натовпів, а навіть поодиноких цікавих. Агітатори, що нагадують радянських комсомольських функціонерів, нудяться, бо нема кому навіть роздавати задурно музичні компакт-диски “Дім усіх – Польша” з зображеними на обкладинці Алєксандром Кваснєвським, його дружиною, Йолантою, та псом.
Натомість найвідданіший співпрацівник та співучасник “комсомольських” забав президента, Марек Сівєц, змушений податись до димісії з поста шефа бюро національної безпеки. Преса пригадала з цієї нагоди усі попередні грішки Сівєця. Як він колись літав військовим ґвинтокрилом на воєводські партійні коференції, вживав ненормативну лексику у телефонних розмовах з підлеглими, бігав за горілкою для свого шефа Кваснєвського, спочатку голови SLD, а потім президента. Раніше Кваснєвському вдавалось покривати багато його “забавок”. Тепер діючому президенту треба приймати якесь рішення, щоб врятувати свою репутацію. Бо хочеться ще кілька років залишатись на вершині влади.
Леон РЕВІЗІОНІСТА
|
|
