Основний інстинкт партії "Реформи і порядок"
Тарас Стецьків впевнений у Галичині
СУСПІЛЬСТВО
Тетяна НАГОРНА
Концентрація всіх зусиль партії “Реформи і порядок” на проблемах регіону, схоже, стала єдиним доступним для неї кроком самозбереження після останньої за часом невдалої спроби об’єднати праві сили країни у щось одне, хай не надто потужне, та все ж здатне до існування в сучасних умовах.
“Політики у чистому вигляді в Україні немає, вона закінчилася. Політикою тепер ми називаємо все, що відбувається в рамках взаємовідносин кланів навколо Адміністрації Президента та Кабінету Ющенка. Парламент, натомість, виконує в тому всьому лише третьорядну роль, а отже, політичні партії (а особливо – праві) опинилися на межі відмирання. До можливості реалізації об’єднавчого процесу в правому таборі – після невдалої спроби створення міжфракційного проурядового об’єднання у парламенті – я ставлюся дуже скептично, тож треба шукати іншу можливість не втратити себе й підготувати ґрунт для подальшого впливу партії на ситуацію в країні”, – розмірковує голова ЛОО ПРП, народний депутат Тарас Стецьків.
Перед тим, як перейти до справді грандіозних щодо нашого регіону планів партії “Реформи і порядок”, вважаємо за доцільне переповісти ті аргументи, які Тарас Стецьків використовує на захист тези про нереальність створення на ґрунті кількох дрібних правих партій справжньої правиці. Отже, “за Стецьківим”, нинішній об’єднавчий процес хоч і відрізняється від попередніх умовами, в яких відбувається, однак наштовхується на ту ж проблему – неможливість поділити лідерство. “Ми хотіли об’єднатися навколо Ющенка, бо це потрібно нам, а не йому. Ми слабкі – і в цьому шукаємо порятунку. Але навіть заради елементарного виживання лідерам партій бракує сміливості чи розуму поступитися одне одному”, – вважає голова львівської ПРП. До того ж, він переконаний, що єдності бракує не лише між партіями, а й всередині них. Ще не відомо, щоправда, як до об’єднавчого процесу поставиться влада, яка, на переконання Стецьківа, за бажання легко може посприяти йому (але тоді правиця буде керованою), або ж остаточно “поховати”. “Єдина правиця цілковито невигідна тільки олігархам. Вона може скласти конкуренцію Демсоюзу та СДПУ(о), тож Волков, Суркіс і Медведчук зможуть припинити єднання. Адже не секрет, що в рухівському середовищі багато залежних від думки есдеків людей”, – стверджує Стецьків.
Та повернімося до Львова. Місцева організація ПРП зійшлася на думці, що в умовах відсутності політики всеукраїнського рівня (такий стан справ, на їхню думку, триватиме років зо п’ять) її треба відновити в окремо узятих регіонах. “Ріпці” найліпше активізуватися саме тут, адже з 5 тисяч партійців понад тисяча – львів’яни. Так от, цим львів’янам пропонується припинити декларувати себе суто як “західників”. Треба зрозуміти одне: до Заходу нікого за вуха не притягнеш. Якщо за Збручем не переймаються просуванням України в напрямку Європи, то Галичина мусить робити це сама”, – вважає Тарас Стецьків. “Реформи і порядок” кажуть, що підштовхнуть Львівщину на цьому шляху, а заодно й самі утвердяться як політична сила, і вже з регіону підуть здобувати столичні політичні висоти.
Наразі відомо про перші дії ПРП: це спорудження у Львові пам’ятника Францові Йосифу як символу наших європейських традицій, а також гучне святкування роковин Данила Галицького, значення якого в нашій історії вперто не визнає навіть актуальна влада.
|
|
