Учитель твій - друг твій
ШКОЛА
Зоряна ОНИШКЕВИЧ
У першу суботу жовтня освітяни традиційно святкують День вчителя. Так склалося, що освітян згадують на шпальтах газет, коли вони, зневірившись побачити свою чесно зароблену заробітну платню, виходять на демонстрації та страйки. Ми ж вирішили зустрітися з учителями звичайної львівської середньої школи з нагоди їх професійного свята.
Цього року СШ №66 відзначатиме двадцятип’ятиріччя свого існування, і цікаво було почути думку про школу, учнів та стан освіти у професіоналів, які навчають наших дітей. “Останнім часом в освіті відбувається дуже багато реформ, і наша школа оперативно сприймає всі нововведення, випробовуючи, що краще для шкільництва, а від чого треба відмовитися, щоб не травмувати дітей”, – розповідає заступник директора СШ №66 Мирослава Дубас, яка працює у школі від її відкриття – уже чверть століття.
Вчителі 66-ої школи переконані, що запевнення, ніби зараз діти гірші чи менш розвинуті, ніж колись, не є правдивими. Вони вважають, що теперішні школярі швидше дорослішають, більш розкуті в поведінці, мають більший доступ до інформації й дуже-дуже допитливі, зрештою, як і завжди. “Просто до кожного треба вміти знайти індивідуальний підхід, відчути проблеми того чи іншого малюка чи підлітка, і тоді воздасться сторицею: дитина вам повірить, а відтак знайдеться бажання вчитися і добиватися успіхів. Головне – не дати нагоди зневіритися в собі у важку хвилину. Вчитель повинен бути не лише професіоналом зі свого предмета, а й хорошим дитячим психологом, а часто навіть другом учнів”, – каже Мирослава Дубас.
Ідея створення національної школи з мистецьким нахилом виникла ще в 1979 році в першого директора Михайла Попіля. Завдяки ентузіазму цієї людини було створено образотворчий, музичний та хореографічний класи. Але в той час швидко карали за будь-яку згадку про національну свідомість, і незабаром СШ № 66 стала знову банальним “совковим”, неініціативним закладом. Відродити добрі традиції вдалося лише теперішньому директорові Лілії Фещук. Так, зараз багато уваги приділяють талановитим маленьким художникам. Викладацький лозунг у школі: “Кожна дитина у нас бажана, здібна, талановита”. А це для виховання нашого майбутнього покоління – найголовніше.
|
|
