Не треба боятись ризику, а треба знати все
Вважає кандидат у президенти Польщі Анджей Леппер
За десять днів до президентських виборів у Польщі (8 жовтня) один з кандидатів, головний польський революціонер, лідер селянської “Самооборони”, Анджей Леппер знайшов час, щоб відповісти на деякі питання, які можуть зацікавити українських читачів. Пан Леппер не вважає себе ні лівим, ні правим, а справжнім захисником громадян, які стали нікому не потрібними у нинішній державі дикого капіталізму: селян, безробітних, квартиронаймачів, які не мають коштів на оплату помешкань та комунальних послуг. Він вважає, що політики, які ніколи не були господарями, не мали власного господарства, фірми чи хоча б крамниці, не здатні добре керувати всією країною. Бо на державних посадах вони керували чужою справою і не здатні ризикувати, як приватні підприємці.
– Пане Анджею, як, на Вашу думку, виглядає нинішня президентська кампанія в Польщі?
– Кампанія стає щораз брутальнішою. Не йдеться про аргументи, щоб переконати виборців, а про компромати. Якби Кваснєвський мав би хоч трохи гонору, то мав би зняти свою кандидатуру, якщо справді брав участь у зневажанні Папи. А в цілому виглядає, що ті, хто був в останні роки при владі та брав участь у пограбуванні народу, бояться, щоб до влади не прийшов хтось сторонній, не їхній співучасник. А я є саме таким.
– Але, якщо навіть дійде до другого туру, і проти Кваснєвського залишиться Кшаклєвський чи Олєховський, то до чого Ви будете закликати своїх прихильників?
– Я сам тоді піду на виборчу дільницю і викреслю обох, та буду до цього закликати моїх виборців. Можливо цього разу ми ще не переможемо, зате у наступних виборах ми обов’язково здобудемо місця у сеймі.
– Скільки Ви плануєте витратити на свою виборчу кампанію?
– Мої кошти є досить скромними і витрати не будуть більшими за 200 тисяч злотих. Тоді як Кваснєвський, Кшаклєвський, Олєховський, Каліновський та інші кандидати напевне використають увесь передбачений законом ліміт – дванадцять мільйонів. Це величезні кошти – бюджет цілої гміни.
– Як Ви оцінюєте нинішній стан українсько-польських стосунків?
– Наші стосунки з Україною не є добрими, бо не виходять за межі особистих зустрічей президентів. Гальмується економічна співпраця, а Польща потребує вашої сировини. З другого боку Україна купує зіпсовані продукти на Заході, замість купувати якісні товари у Польщі. Натомість у нас постійно роздувається українофобія.
– Наприклад, у справі польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові...
– Забагато робиться галасу довкола цієї справи. Розв’язання треба шукати у нормальних спокійних розмовах. Поляки повинні шанувати національні почуття інших народів. Я один мав відвагу попросити пробачення у росіян, коли в Познані розтоптали російський прапор. Адже ми всі є слов’янами.
– Що Ви пропонуєте для реорганізації колишніх великих державних сільськогосподарських господарств, бо в Україні ця проблема є набагато гострішою, ніж у Польщі.
– Треба йти у напрямку розвитку справжньої кооперації. Не колгоспів, а створювати сильні кооперативи, які б одночасно вирощували, переробляли та продавали свою продукцію. Для цього потрібні великі кошти, які має дати держава і тим самим збільшити свій внутрішній борг. Не треба боятись цього ризику, бо ці кошти підуть на розвиток, а не на споживання. Найбагатші держави світу: США, Німеччина мають внутрішній борг, що вимірюється трильйонами доларів. До речі, чи є в Україні селянська самооборона, я чув про УНСО. Як нав’язати з ними контакти?
– УНА-УНСО це більш національна, ніж селянська самооборона, а дві “сільські” партії в Україні – аграрна та селянська об’єднують переважно керівників від сільського господарства, ніж виробників. Пане Леппер, говорять, що використовуєте багато методів пропаганди Геббельса.
– Це злосливі польські журналісти перебільшують. Хоча я знайомий з багатьма працями ідеологів гітлеризму. Я також багато читав і Маркса-Енгельса-Леніна, як і всі інші політики. Хіба треба цього встидатись? Треба знати все.
Розмовляв Ігор МЕЛЬНИК
|
|
