Стихійне лихо зневоднення
Вже перші листи та дзвінки наших читачів дають підставу твердити, що проблема гарячої води – це не надумана і притягнута за вуха тема, а справжнє стихійне лихо нашого міста. На такий висновок наштовхують надзвичайно емоційні вислови, що неодноразово звучать із вуст мешканців. Зазвичай терплячих роздумів і порад бракує, що компенсується, по суті, просто злістю, яка межує з безпорадністю.
“Про яку Європу ми говоримо, якщо нема елементарного порядку в місті? Чим ми пишаємося – пам’ятками архітектури й анахронізмом відсутності гарячої води?”.
“Якщо найпростіший вихід – встановити собі обігрівачі води, то, може, краще відкрити завод у Львові, який би їх робив і зробити там слюсарями всіх відповідальних у місті за гарячу воду?”.
“Спеціально до наступного саміту і для ЮНЕСКО зняти документальний фільм про те, як львів’яни миються, а в центрі міста спорудити пам’ятник газовій плитці і чайнику”.
“Україна недавно гордилася тим, що наші футбольні поля тепер з підігрівом. Я в це не вірю. Де вони для цього взяли тепло? Але якщо це правда, то надрукуйте, будь ласка, інформацію про те, як можна “вибити” собі місце для квартирки на стадіоні – я хочу там жити!”.
“У мене троє маленьких дітей. Ви взагалі уявляєте собі, що це таке – доглянути їх усіх без гарячої води. У мене руки опускаються, як тільки зранку встану й подумаю, що доведеться курсувати між кухнею та ванною, поки приведеш усе до порядку. Не дивно, що стільки українок виїжджає за кордон на “найдревнішу професію” – краще бути чистою повією, ніж брудною порядною (!) жінкою”.
“Добитися від когось відповіді: коли ж нарешті з’явиться гаряча вода, – практично неможливо. Я вже зовсім утратив надію почути щось конкретне з цього приводу. Але мене особисто лякає інше – невдовзі, мабуть, знову почнуть вимикати електрику, а в нас у будинку навіть плитки електричні. Води немає, а то ще не буде на чому навіть їсти зварити. І це життя?”.
Такими сповідями діляться мешканці нашого міста. Ми подаємо тільки малу, але прикметну частину думок наших співгромадян. І, як продовження цієї теми, публікуємо продовження нашого імпровізованого соціологічного дослідження про львівський побут.
Богдан ШКАРАДА, начальник ЛМУ УМВСУ м. Львова:
– У мене колонка, бо помешкання знаходиться в центрі міста. Тому і проблем з гарячою водою не маю. Тож не можу жалітися.
Лариса ЯНІВ, головний лікар обласного перинатального центру:
– Гаряча вода є. А в який спосіб, я не бажаю вам пояснювати. Ви спитали, я вам конкретно відповіла, а все решта — мої справи.
|
|
