Ющенко у пастці
Бюджетний процес в Україні спричинив міжнародний скандал. У його центрі опинилися український прем"єр, посли США і Канади, а також представники Світового Банку та ЄБРР у Києві
НЕПРИЄМНОСТІ
Юрій ВОВКІВ
Улюбленець українського народу, а надто — жіноцтва, Віктор Ющенко
отримав відразу кілька несподіваних проблем. Печерський райсуд міста Києва погрожує йому штрафом або навіть адміністративним арештом. Він мусить розібратися з “втручанням у внутрішні справи України” квартету в складі послів США і Канади спільно з представниками ЄБРР і СБ в Україні. До того ж, “Киевские ведомости” звинуватили прем’єра у непомірній розбудові власних помешкань, а Євген Марчук дорікнув Кабміну за невиконання ряду указів та доручень Президента.
Віктора Андрійовича можуть притягнути до відповідальності за невиконання рішення знаменитого Печерського райсуду Києва щодо поновлення на роботі в. о. глави НАК “Нафтогаз України” Ігоря Діденка, повідомив голова райсуду Микола Замковенко. Відповідного листа скеровано в Кабмін, а репресії застосовуватимуть у разі “неповаги до суду”, себто за умови ігнорування його рішення. Варто нагадати, що постанову про звільнення Діденка (за невиконання доручення прем’єра) у червні цього року підписав перший віце-прем’єр Юрій Єхануров. У липні указом Президента на посаду глави “Нафтогазу” призначено першого заступника міністра палива й енергетики Вадима Копилова. Тобто безпосередньої участі Ющенка в цій історії не зафіксовано, зате до цього казусу доклався Леонід Кучма.
Президент доручив прем’єру розібратися і з листом, підписаним американським і канадським послами Стівеном Пайфером і Дереком Фрейзером, а також представниками Європейського і Світового банків реконструкції і розвитку Ендрю Сітоном та Грегорі Еджейчаком. Ці поважні люди посміли дорікнути Леонідові Даниловичу: “...Ми дуже стурбовані Вашим рішенням не продовжувати просування шляхом реформування міжбюджетних відносин, про які йдеться у проекті бюджету-2001, поданому Вам на минулому тижні. ...Це рішення — вкупі з іншими заходами, вжитими протягом кількох останніх тижнів, — створює враження відступу від програми реформ, прийнятої урядом і ратифікованої Верховною Радою. ...Ми з усією повагою наполегливо радимо Вам... продовжувати підтримувати бюджетну реформу взагалі й реформу міжбюджетних відносин зокрема”.
Судячи з усього, західні політики планували майбутню фінансову допомогу і підготовку інвестиційних проектів саме на основі таких реформ. Хоча таке, м’яко кажучи, непротокольне звернення дуже схоже на банальний політичний шантаж. Про це Кучма і натякнув Ющенкові, заговоривши у своєму дорученні про необхідність розібратися з цим “непорозумінням”.
Ющенко несподівано легко піддався, і назвав послання “західників” втручанням у внутрішні справи України. Він вважає, що в авторів не було підстав заявляти про призупинення бюджетної реформи, а тим більше — про спротив Президента реалізації Програми діяльності уряду. Важко навіть уявити, чого це може коштувати “прем’єрові останньої надії” в плані західної підтримки. Наразі ж перед міністром МЗС Тарасюком і міністром економіки Роговим поставлено завдання роз’яснити справжній стан справ, а Тарасюкові — ще й висловити протест із приводу втручання у внутрішні справи держави. А американці просто хотіли, щоб у нас із бюджетом було так само, як у них, і висловили невдоволення (можливо, не зовсім коректно) з приводу ігнорування Президентом пропозиції Мінфіну будувати бюджет держави на основі 682 місцевих бюджетів...
Свою частку в прем’єрські неприємності вніс і секретар РНБО Євген Марчук, який в останньому інтерв’ю “Фактам” із приводу ситуації в ПЕК згадав про низку невиконаних Кабміном указів і доручень Президента стосовно енергетичної політики. Вкупі з живописною картиною зловживань, змальованою Євгеном Кириловичем, це сприймається саме в потрібному контексті. Ну, а вже зовсім відверто повелися пов’язані з Суркісом “Киевские ведомости”, надрукувавши “розслідування” з приводу облаштування Віктором Ющенком нібито супершикарних власних будівель і помешкань.
Такою масою компромату щодо прем’єра важко викликати якусь позитивну реакцію. І ще буде півбіди, якщо незадоволення виникне серед простого люду. Не хочеться навіть думати, що буде, якщо розсердиться Президент...
Продовження теми – стор. 4
|
|
