ОПЕК ставить Заходу ультиматум
НАФТА
Тереза ФОЛЬК
Головною подією саміту ОПЕК, який відбувався у Венесуелі, стало попередження нафтоекспортерів про можливість знизити квоти видобутку нафти у разі використання країнами ЄС своїх стратегічних резервів палива. Президент Венесуели Уго Чавес закликав країни – споживачі нафти “визнати справедливість існуючих цін і стриматися від тиску на країни ОПЕК”.
40-річний ювілей ОПЕК вдався на славу. Ціни на нафту досягли рекордних за останні 10 років позначок якраз майже напередодні 14 вересня – дня, коли в 1960 році з’явилася на світ Організація країн – експортерів нафти.
Безлад, блокада нафтопереробних заводів, загроза перебоїв з постачанням продуктів у Європі примусили власті залучати поліцію і навіть армії для наведення порядку. У чому ж причини стійкого зростання нафтових цін, які вже, здається, не реагують на жодні традиційні важелі на зразок збільшення квот видобутку країнами ОПЕК?
На думку аналітиків, ключовою особливістю кризи є не рекордно висока вартість нафти, а фізичний дефіцит продуктів її переробки, заповнити який найближчими місяцями практично нереально. Криза має системний характер, оскільки усі сектори світового нафтового комплексу працюють на межі своїх можливостей. Нафтовиробники технічно не можуть збільшити її видобуток. Очікується, що до жовтня світові обсяги видобутку нафти вийдуть на історично рекордний рівень – понад 78 млн. барелей на добу. А введення нових потужностей очікується лише на початок літа 2001 року.
На сьогодні всі нафтотранспортні системи завантажені повністю. Пропускна спроможність нафтопроводів, що доставляють нафту з побережжя Мексиканської затоки до центрів переробки у США, вичерпана. Обсяги нафти, що перевозиться танкерами, досягли рівня літа 1998 року, коли після прийняття у листопаді 1997 року фатального рішення про збільшення видобутку у розпал азіатської кризи ОПЕК буквально залила ринок нафтою.
Нафтопереробні заводи основних споживачів – США і Європи – працюють на повну потужність. У той же час запаси продуктів нафтопереробки небезпечно низькі. Так, на північному сході США запаси дизельного палива становлять всього 39 млн. барелей, або 60% у порівнянні з минулим роком. Такий дефіцит, особливо напередодні зими, виглядає загрозливо.
Позиція ОПЕК з приводу цін на “чорне золото” полягає у тому, що відповідальність за різке подорожчання нафти лежить не стільки на країнах-експортерах, скільки на самих індустріально розвинених країнах, які встановили високі податки на пальне, і на спекулянтах нафтового ринку.
Розкриття національних нафтових резервів індустріально розвинених країн може призвести до дестабілізації ситуації на світових товарних ринках і різкого неконтрольованого падіння цін на нафту. Використання резервів є прийнятним лише під час війни або в екстраординарних ситуаціях, знову заявили опеківці на своєму саміті. Зараз такої ситуації немає, тому немає і необхідності у подібних діях.
Нагадаємо, що у п’ятницю 22 вересня про своє рішення використати національний нафтовий резерв для стабілізації цін на нафту оголосив президент США Білл Клінтон. На початку цього тижня його підтримали країни Європейського союзу, які також заявили про намір постачати на ринки нафтопродукти зі своїх національних резервів. Ці заяви викликали різку негативну реакцію з боку більшості країн – членів ОПЕК, які звинуватили країни G7 в “ескалації конфлікту”.
Біржові гравці відреагували на відмову нафтового картелю підвищувати квоти видобутку нафти новим зростанням цін. Та згодом Саудівська Аравія несподівано заявила, що готова збільшити обсяги експорту нафтопродуктів в односторонньому порядку – і ціни поволі зрушилися вниз. У результаті вчора вартість нафти на товарних ринках коливалася в межах 30-31 долара за барель.
А головний економіст Світового банку Ніколас Стерн зовсім втішив світ своїм прогнозом. На його думку, ціни на нафту у 2001 році можуть впасти навіть до рівня 22 долари за барель. Більшість аналітиків провідних інвестиційних компаній і банків також чекають наступного року здешевлення нафти до рівня 20-22 доларів за барель. Залишилася тільки дрібничка – якось пережити зиму...
|
|
