З візка - і на коня
ІПО-ТЕРАПІЯ
Світлана РУДЄВА
У Львівському навчально-реабілітаційному центрі “Джерело”, в якому займаються діти з дитячим церебральним паралічем, вже другий рік працює досить екзотична для України програма “Іпо-терапія”. З метою реабілітації дітей, хворих на ДЦП, застосовується спеціальна методика лікування, основним “знаряддям” якої є живий кінь (з грецької “іпо” – кінь, “терапія” – лікування). Цього тижня вихованці реабілітаційного центру їздили верхи вперше у новому навчальному році. Не кожна здорова дитина відважиться сісти на коня. Тому вражає, коли це робить дитина, хвора на ДЦП. Але на відміну від здорових дітлахів, крім дитячої цікавості, ці діти мають неабиякий стимул займатися верховою їздою.
Адже для дитини з особливими потребами їзда верхи – це насамперед можливість полегшити свій стан. Тому-то й заняття з іпо-терапії складаються не тільки з власне їзди на коні, але ще й із цілого комплексу фізичних вправ, які дитина виконує під керівництвом інструкторів (їх має бути не менше трьох), сидячи верхи. А сидять такі діти на коні без сідла. Для них важливо є відчути кожен рух, кожен поштовх коня. Єдине, що вони мають у своєму розпорядженні, – це спеціальна підпруга, за яку дуже зручно триматися.
Спостерігаючи збоку за тренуваннями, хочеться схилитися перед мужністю та працьовитістю цих дітей, яким і так у буденному житті щомиті доводиться через “не можу” доводити нам, здоровим, що вони мають право на повноцінне життя у соціумі.
Багатьом людям доброї волі потрібно було долучитися до того, щоби програма “Іпо-терапія” запрацювала. Коли про це розповідає директор центру “Джерело” Мирослав Николаєв, то він завжди згадує Зеновію Кушпету, яка, власне, і подала ідею запровадити цю програму у Львові, та Любов Ємєльянову, директора дитячої спортивної школи “Буревісник”, на базі якої відбуваються тренування. Пройшов спеціальну підготовку й кінь Покров, на якому займаються неповносправні діти. Адже його поведінка в жодному разі не повинна бути непередбачуваною.
Таким чином, у дітей, які через своє захворювання переважно ведуть замкнений спосіб життя, з’явився новий друг. І Покрову тепер не тільки догоджають після кожного тренування яблучками та морквою, але навіть присвячують йому свої дитячі вірші. Й такі позитивні емоції для хворих дітей є набагато кориснішими, аніж заплановане й сумлінно відпрацьоване фізичне навантаження.
Отже, цьогорічний сезон “верхової їзди” у навчально-реабілітаційному центрі “Джерело” розпочався. Честь відкрити його мала так звана спортивна група. Це четверо дітей із різних класів СШ №82 (Юра Ковалевський, Тарас Концевич, Марта Николаєва та Уляна Киричук), які завдяки окремій програмі, що відстоює право дітей з особливими потребами вчитися у загальноосвітніх школах, займаються іпо-терапією вже другий рік. І вони сміливо можуть брати участь у спеціальних змаганнях. До речі, якби знайшлися кошти, то діти вже цього року могли б представляти Україну на першості з виїздки серед неповносправних осіб, яка проводиться у Москві.
Довідка “Поступу”:
Лікувальний вплив верхової їзди на організм людини визнали вже давно. Ще Гіппократ стверджував, що поранені та хворі краще одужують, якщо їздять верхи. Але перші спроби дати наукове обґрунтування лікувальному впливу верхової їзди були зроблені лише тоді, коли людство пересіло з сідла в авто, тобто наприкінці минулого століття. І почав це робити французький лікар Перроном. Отже, на практиці іпо-терапію в Європі почали застосовувати тільки у першій половині нашого століття. А в 1953 році у Норвегії відкрився перший центр верхової їзди для дітей-інвалідів.
А знання, які застосовуються у тренуванні дітей, хворих на ДЦП, фахівці-реабілітологи Львівського навчально-реабілітаційного центру “Джерело” отримали на спеціальних курсах у Москві, де іпо-терапію для дітей-інвалідів почали застосовувати ще десять років тому. Першим таким спеціалістом у західноукраїнському регіоні стала Анастасія Добриніна.
|
|
