ТАК КЛЕПАРІВ БАВИВСІ
Клепарів ніколи не знав других таких батярів як та близня цьотки Хранюкової – Міська та Мілька. Ото були гультяї! Ще у початковій школі своїми ґецами додали сивини старенькому їгомості Дуднику. А спробуй ще знайти винуватця, коли були схожими капку у капку! – Хто викрутив помпку у шкільному виходку? – Мілько, то клятий Мілько, пане отче! – волають одні дітлахи. – Та де ж то Мілько, то ж той навіжений Місько, трясця його матері! – заперечують другі. А як Хранюки трохи підросли, то і взагалі від них життя не стало. Висадити дзеркальну шибу при Академічній, перекинути ятку бабі на торговиці, котра не хоче поступитися ціною, витягти бравнінґа підпилому постерунковому – такі були їхні забави. І коли їх навіть і прилапували, то знову діставали облизня.
– Та ж то не я, пане кумісаре, то ж Мілько! – Та де ж то я, – то мій дурнуватий братисько! І ніхто їх не міг розрізнити, окрім мамці - дозорчині Хранюкової, та ще хіба хрещеної – властительки фрізієрні “Ванда” при Янівській. Та змалку стригла хлопців і не брала за те квоти, і кому ж як не їй було знати, що Міська “лизнуло телятко” над лівим вухом, а Мілька – над правим. Тому Хранюки завше стриглися накоротко. А ще Мілько був шульгою. І все вони разом – “обацвай”, як казали у старім Львові. Разом трощили столи у шинку Ціммермана, разом билися на кулачки з ворожим Замарстиновом. І навіть залюбилися в одну панну – фрізієрку Сяню з закладу своєї хрещеної. А та панна Сяня була ще тая штучка – на ондуляцію до неї всі хлопи з Клепарівського передмістя записувалися за тиждень, і не якісь там батяри, а урядники, поліціянти і навіть один моторовий з трамваю маршруту НВ. Хранюки з того кохання навіть поробили собі однакові татуювання – Мілько на правій руці, а Місько – на лівій: “Панно Сяню, цьом-цьом” По тому, як Хранюки залюбилися, на Клепарові настав святий спокій. А прекрасна фрізієрка вже всміхалася до своїх непутящих кавалєрів, дозволила запрошувати себе до кіна і навіть показала їм найбільший свій скарб – срібну бранзолетку з емальованим портретом пані цісаревої. Сяня так трусилася над бранзолеткою, що коли робила ондуляції чи манікюри, завше скидала його, і клала у вазонок між двома перукарськими люстрами. Аж раптом грім серед ясного неба – Клепарів і Замарстинів загомоніли про швидкі заручини фрізієрки і хвацького підінспектора Мулика. Хранюки ніби показилися з тої звістки. Скільки писків перетовкли, скільки гари вихляли та все не могли втішитися. То ж заприсягли помститися невірній панні. Похмурі й мовчазні заявилися вони до “Ванди”, мовчки всілися у перукарські фотелі. – Під бокс, – пробуркотів Мілько-Місько до хрещеної. – Так само, – озвався Місько-Мілько. Сяня, мугикаючи новочасного фокстрота, провела клієнта і гайнула до комірчини за свіжими рушниками. Цієї миті до фрізієрні завітав ще один клієнт – знаменитий комісар Бонцьо.
Властителька вмить посунула назустріч шановному гостеві. – Пан буде стригтися, голитися, робити ондуляцію? Можемо вивісти нагнітки, підкрутити вуса і позбавити від зморщок. Для ліпших гостей маємо кредиту. Бонцьо пригладив поріділу шевелюру перед великим люстром і раптом побачив у люстрі навпроти, як рука з татуюванням вхопила щось із вазонка на перукарській ляді, по чому обоє клієнтів підвелися і викотилися на вулицю. Тут із комірчини випурхнула сяюча панна Сяня і почала перебиратися. Взяла до рук кришталевого вазонка і отерпла на місці? – Яй! Моя бранзолетка, упоминок по бабці! То кляті Хранюки, та де ж їх теперка шукати? – І вона так і беркицьнула на землю серед брудних рушників і зрізаного волосся. – Стривайте, люба панно! – гукнув до неї Бонцьо. – Не побивайтеся так. Я неодмінно витрушу з Мілька той ваш упоминок. – З Мілька? – вибалушилася пані Ванда. - Та відки ж ви взяли, жи бранзолетку свиснув саме Мілько?
А ви шановні, як гадаєте? Відповіді наступного четверга.
Відповідь на кримінальну загадку “Справа про наїзд”, уміщену в “Поступі” від 21 вересня: Нічна зміна, як правило, починається о 3-4 ночі і завершується об 11-12 пополудні. Тому Гукова аж ніяк не могла чекати свого голодного Бодя о третій пополудні, себто тоді, коли закінчується шкільна наука. А коли зважити на те, що Бодьо має такого самого авта, як і Крабус, не виключено, що саме він і переїхав дівчинку і намагається за допомогою дружини відвести від себе підозру.
Л.А.
|
|
