Про гарячу воду та її добування
Ми продовжуємо підняту в минулому номері тему відсутності гарячої води в нашому місті. На наше прохання, своїм досвідом діляться відомі львів’яни. Для більшості з нас це, напевно, не стане новиною, однак маємо те, що маємо. Сподіваємося, що всі, хто погодився відповісти на наші запитання, анітрохи не лукавили. А про ефективність і доступність методів судити вам.
Яків ГОНЧАРУК, ректор Львівської комерційної академії:
– Гаряча вода у нас є завжди. Хоча це питання радше до моєї дружини. Я можу виявитися не вельми компетентним у цьому питанні, бо значну частину свого часу проводжу на роботі. Коли зранку йду на роботу – вода є, коли приходжу – також є. А як із цим удень – не знаю. Та думаю, що великих проблем не виникає, бо живемо у старому будинку в районі вулиці Піскової.
Тадей ЕДЕР, директор Оперного театру:
– Мене ця проблема не хвилює, бо маю автономне опалення. Тому жодних проблем із гарячою водою у мене не виникає.
Андрій КОВАЛЬЧУК, заступник начальника управління житлово-комунального господарства ЛОДА:
– Я не львів’янин. Живу за межею міста, в селі Зимна Вода. Воду беру з криниці і грію її на плиті. Я вже звик, тому особливих труднощів не відчуваю.
Олександр СЕНДЕГА, заступник голови міської ради:
– Проблема гарячої води стосується і мене, позаяк живу на околиці міста, і гарячої води, як і у всіх, у мене немає. Для потреб ми гріємо воду на плиті.
Роман ХОМА, заступник начальника управління у справах захисту прав споживачів:
– Живу я в районі вулиці Шафарика, тому і гарячу воду вже давно бачив. Виходжу з ситуації, як і всі – кустарним способом: гріємо воду на плиті. Коли є потреба у пранні великих речей, то користуємося послугами пральні. А загалом, відсутність гарячої води створює великі незручності, тому маю надію, що врешті-решт хтось візьметься за вирішення цієї проблеми.
Микола ХОБЗЕЙ, начальник обласного управління охорони здоров’я:
– З гарячою водою у мене проблем немає. Я вже і забув, що таке відсутність гарячої води.
Василь ОТКОВИЧ, директор Національного музею:
– Я мешкаю в районі вулиці Чупринки, у старому будинку. Користуюся колонкою. Щоправда, інколи виникають незручності через слабкий тиск води, та це вже від мене не залежить. А як наслухаюся розповідей своїх колег про їхні проблеми з гарячою водою, то починаю думати, що мені ще пощастило.
Варто зазначити, що читачі зі своєю реакцією на цю тему також не забарилися. Це не виглядає дивним, з огляду на болючість проблеми. Ми обов’язково зберемо всі враження та поради і теж виділимо їм місце на сторінках газети. Наразі ж одним із найрадикальніших і найемоційніших дзвінків стала пропозиція звернутися до ЮНЕСКО з проханням виключити Львів зі списку історичної спадщини і включити львів’ян у Книгу рекордів Гінеса як найбрудніших мешканців Європи...
Дізнавалася Вікторія ПРИХІД
|
|
