Лук"яненківці проти шандрюківців
Передвиборна кампанія кандидатів на посаду голови УРП сходить на фальцет внутріпартійних чвар
ДИСОНАНС
Тетяна НАГОРНА
“Авторитет нашої партії серед населення надзвичайно низький, у тих районах Львівщини, в яких я оце щойно встиг побувати, Українська республіканська партія подобається лише 0,4-0,7% мешканців, а колись, років десять тому, УРП була дуже дієвим інструментом у політичному процесі нашої країни. Не можна допустити, щоби ця партія загинула, і саме тому я вирішив повернутися до її керівництва”, – заявив учора у Львові почесний голова УРП Левко Лук’яненко.
На початку листопада в Києві заплановано провести загальний з’їзд УРП, на якому має бути обраний новий голова партії, що вирішила цього разу відповідально поставитися до цього процесу і запровадила безпрецедентну для українського політикуму схему обрання керівних органів. “Кожна організація УРП на місцях висуне свого претендента на голову партії, і кандидати, скільки би їх не було, провадитимуть справжню передвиборну кампанію в регіонах, переконуючи партійців голосувати саме за них...” – пояснював якось чинний іще голова УРП Олександр Шандрюк, який нині вийшов на останнє коло внутріпартійних виборчих перегонів віч-на-віч із єдиним конкурентом –Левком Лук’яненком. Слід сказати, що, попри незаперечну демократичність і цивілізованість задуму, “провести вибори голови партії, як у Штатах” у нашому варіанті виявилось ідеєю не з кращих, бо, схоже, єдина освоєна українськими республіканцями виборча технологія – це звинувачування одне одного в усіх смертних гріхах. Принаймні таке враження склалося з учорашнього виступу керівників виборчого штабу та, зрештою, і самого Левка Лук’яненка, який пояснив усі невдачі партії невмінням Шандрюка провадити політичну роботу.
“Олександр Шандрюк зосередився на маневрах у коридорах влади й цілковито занедбав роботу з простими людьми – рядовими партійцями й електоратом. А як люди мають голосувати за партію, якої не чують і не бачать?” – заявив він, відверто спантеличивши журналістів. Адже останні добре знають, що місцеву організацію УРП (львівські республіканці, до речі, на обласній конференції висловилися на користь Шандрюка) можна звинуватити в чому завгодно, тільки не у відсутності активної громадської роботи. Згадаймо хоча би численні мітинги та пікети, з будь-якого приводу організовувані Львівською організацією УРП.
А поза тим, у зв’язку з виборами республіканського голови в українському політикумі лунає заклик до консолідації всіх національно-демократичних сил, який є “цвяхом” передвиборної програми Левка Лук’яненка. “Все! Жодна існуюча в Україні державницька сила не годна самотужки впливати на політику! Вихід один – об’єднання”, – не боїться здатися принаймні неоригінальним пан Левко, бо каже, що знає причину поразок усіх попередніх спроб “консолідуватися”.
“Методологія була неправильна. Раніше намагались
об’єднати партії шляхом закриття чи знищення котроїсь із них, а ми підемо шляхом польської “Солідарності” і створимо об’єднання партій, зберігаючи структури кожної з них”, – говорить, наче диктує переписи Лук’яненко, не конкретизуючи, щоправда, хто, де і коли в Україні згоден об’єднатися за такою схемою з УРП. За його словами, попередні розмови велися з окремими представниками “обох Рухів, “Собору”, ХНС та КУНу”, але нам із вами добре відомо, що ці партії, рівно ж як і їхні представники, не годні стовідсотково знаходити спільну мову між собою, і час від часу на всіх рівнях демонструють це всім і кожному.
Та менше з тим: попри задеклароване прагнення об’єднати правий табір, республіканці зараз мають добрий шанс реалізувати його з точністю до навпаки. Застосовуючи “жорстку критику” одне одного в передвиборній боротьбі, обидва лідери УРП ризикують дуже образити патріотичні (стосовно партії та своєї діяльності в ній) почуття рядових УРПівців і спровокувати ще один внутріпартійний розкол. Палкі шанувальники Шандрюка можуть і не захотіти примиритися зі здобутою такою ціною перемогою Лук’яненка, в разі ж поразки шанованого всіма патріота його партійні адепти вже не вписуватимуться у створену шандрюківцями канву. “Розколу в повному розуміння цього слова, може, і не буде, та коли переможе Левко Лук’яненко, то йтиметься про міру активності роботи всіх обласних організацій, і нашої зокрема”, – трохи заспокоїв “Поступ” голова ЛОО УРП Степан Середа, який, до речі, визнав, що виступити проти Левка Лук’яненка було не надто просто, адже той – це для всіх щось майже святе.
|
|
