Шахісти теж хочуть в олімпійську сім"ю
МАЙБУТНЄ
У неділю в Сиднеї відбувся показовий шаховий матч між гросмейстерами, котрі представляють світову еліту: Анандом і Шировим. У такий спосіб шахи як вид спорту, хоч частково, але “засвітилися” на Олімпіаді. Відтак стало зрозуміло, що МОК піддався на наполягання Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) і, стиснувши зуби, визнав стародавню гру гідною звання спортивної.
ФІДЕ послала в Сидней делегацію у складі десяти осіб. Звичайно ж, до Австралії приїхав і бос організації Кірсан Ілюмжинов. Усе це можна вважати першим кволеньким крочком шахів на довгому шляху до повноправного членства в Олімпійських іграх. Принаймні ще вісім років доведеться почекати цьому виду спорту, щоби стати лише офіційним показовим. Утім, ФІДЕ зараз тісно співпрацює з Китаєм, а ця країна останнім часом робила все можливе (і неможливе) для перемог на Олімпіадах. Отож, хтозна, що вийде з цих стосунків.
Але постає інше питання: навіщо шахістам, які на найвищому рівні проводять власні – шахові – Олімпіади, участь іще й у “звичайних”? Тут безперечною перевагою олімпійського статусу стане більш широке висвітлення шахів у засобах масової інформації, а як наслідок – залучення додаткового фінансування. Серед мінусів, яких можна чекати, ймовірна поява великої групи нових людей, котрі будуть встановлювати правила і стандарти для виду спорту, який почав користуватися поняттям “турнір” іще до того, як Олімпійські ігри взагалі з’явились у їхньому сучасному вигляді. Також не одного шахіста пересмикне звістка про те, що його перевірятимуть на допінг, як і всіх інших атлетів. А шахісти – народ хворобливий (та й вік переважної більшості спортсменів – далеко не олімпійський), тож, уникаючи різноманітних лікарських препаратів, скажімо, від перестуди, дехто з них може і не дочекатися закінчення Олімпіади, в якій необачно почав виступати.
І. Г.
|
|
