Міна сповільненої дії
Василь Куйбіда намагається порушити баланс сил та інтересів у міській раді
ПРОЕКТ
Іван ГОР
Якщо УНА-УНСО лише збирається ініціювати розпуск Львівської міської ради шляхом загальноміського референдуму, то львівський мер Василь Куйбіда вирішив знешкодити міський парламент виключно бюрократичними методами. Він виступив ініціатором проекту ухвали “Про постійні депутатські комісії”, згідно з яким кількість постійних депутатських комісій має бути скорочена з десяти до семи.
Передбачається “злити” комісії муніципального майна й економічної політики, а також утворити на базі трьох комісій гуманітарного блоку одну, яка б об’єднала і медицину, й освіту, і культуру, й екологію, і дозвілля, і науку, і соціальний захист. Вочевидь, міський голова вирішив зробити так, аби кількість (і напрямки діяльності) депутатських комісій відповідала числу департаментів. Якби ще й на чолі цих комісій поставити працівників установ, що залежать від міського бюджету, то можна було би бути впевненим, що вони перетворяться на кишенькові. Поки що такі бюджетники керують шістьма комісіями з десяти. Після “реформування” вони б очолили всі сім із семи.
З політичного огляду з 10 теперішніх голів комісій троє належать до фракції партії “Реформи і порядок”, а сім – Народного руху України. Не важко спрогнозувати, що після трансформації ця пропорція набуде вигляду 2:5.
Здавалося би посада голови постійної депутатської комісії не дає надто багато привілеїв порівняно з правами просто депутатів. Ну, запросить зайвий раз міський голова на фуршет з нагоди Дня міста чи Нового року, пошлють колись у відрядження за кордон, а поза тим треба керувати роботою комісій, ходити на засідання колегій, завжди бути готовим до відповіді на підступні запитання журналістів. Проте більшість голів комісій готова горло будь-кому перегризти, а не поступитися “гоноровими” посадами.
Саме на цю “гризню” при перерозподілі зменшеного числа посад голів комісій, схоже, і сподіваються автори “єзуїтського” проекту, що виноситься на наступне засідання міськради. До того ж, сварки за посади, які, без сумніву, виникнуть, порушать баланс міжфракційних інтересів, який усе-таки третій рік утримується в депутатському середовищі. Відтак не виключено, що роботу міськради буде паралізовано. Для Василя Куйбіди такий розвиток ситуації буде чи не оптимальним, адже це аж ніяк не завадить йому керувати міською господаркою, зате з’явиться прекрасна можливість усі гріхи та невдачі списувати на міськраду, яка, мовляв, займається з’ясуванням особистих стосунків, а не конструктивною роботою для міста.
Однак, на думку багатьох спостерігачів, план львівського мера може зазнати поразки. По-перше, щоби прийняти ухвалу, треба зібрати половину голосів од загального числа депутатів. А оскільки на сесії вже давно не приходило більше як 60 міських обранців (усього їх 90), то таких “слухняних” треба назбирати всі 75%. Сумнівно, щоби їх об’єднала перспектива перерозподілу посад голів комісій. До того ж, довкола кожного з теперішніх голів комісій утворилася група з кількох прихильників, сума голосів котрих не дозволить зруйнувати нинішній баланс сил. Єдиним вислідом цього експерименту може стати передача однієї посади від фракції НРУ до ПРП, що було би справедливим відтворенням реального стану речей у теперішній міськраді.
До речі, джерела “Поступу” в ПРП підтвердили інформацію про те, що партія не лише різко виступає проти скорочення кількості постійних комісій, але і готує положення про створення ще двох додаткових: контрольно-ревізійної та з питань туризму. Виявляється, господарську та фінансову діяльність мерії досі не контролюють депутатами, оскільки Львів залишається, напевно, єдиним містом у країні, міськрада якого не має контрольно-ревізійної комісії. А про те, що відсутність будь-якого контролю породжує корупцію, зайвий раз говорити, мабуть, не треба...
|
|
