Дума про парламент
Наступна Верховна Рада буде однопалатною, а теперішню можуть і розпустити
ВЕРСІЇ
Дмитро ЯЦЕНКО
Про політичну архітектуру майбутнього парламенту говорили ще задовго до появи результатів квітневого всенародного референдуму. Однак після масового походу українських громадян до виборчих урн стало зрозуміло: народові однопалатної Верховної Ради замало – тепер, наприклад, як і в Росії, ми матимемо двопалатну. Нез’ясованим залишається тільки – коли саме? На це питання відповів голова Центральної виборчої комісії Михайло Рябець – і, як виявилося з його слів, друга палата у Верховній Раді з’явиться ще не скоро, а наступний парламент також буде однопалатним.
Свою заяву Михайло Рябець обґрунтував тим, що для впровадження результатів референдуму стосовно двопалатного парламенту необхідно внести понад сто поправок у Конституцію держави. А цей процес, за словами голови ЦВК, може тривати від півтора до трьох років, тоді як наступні вибори у парламенту почнуться вже восени наступного року. Крім цього, найбільш складного пункту, були ще три питання, і вони, як вважає Михайло Рябець, можуть бути реалізовані в Основному законі нашої держави раніше. Як відомо, на нинішній сесії Верховна Рада має прийняти президентський законопроект внесення рішень із трьох питань референдуму до Конституції, і для цього парламент повинен набрати 300 голосів. Однак в останньому пан Рябець сумнівається.
І сумнівається в цьому не лише голова ЦВК, а також чимало політиків та політологів. Такий скептицизм пояснюється тим, що влітку, коли парламент попередньо схвалив поправки до Конституції, практично повністю був використаний ресурс голосів більшості (“за” проголосували 251 депутат), тож 300 голосів набрати буде майже неможливо. А в зв’язку з цим виникають сумніви щодо подальшого існування нинішнього складу Верховної Ради. Чутки про дострокові вибори до парламенту виникають цього року вже не вперше. Хоча Президент Леонід Кучма останнім часом запевняє, що не зацікавлений у розпуску Верховної Ради, не виключено, що в його адміністрації проробляється і такий варіант розвитку ситуації. За всю історію свого президентства Кучма жодного разу не допустив, щоб парламентський або урядовий центри влади досягли сили президентського центру. Главі державі це успішно вдавалося, оскільки в країні весь час виникали урядові та парламентські кризи. Сьогодні ж спостерігається посилення олігархічних угруповань у Верховній Раді та формується блок проурядових фракцій, тому завадити цьому може лише чергова криза. Питання тільки в тому, хто впаде першим – уряд чи парламент?
Найкращим приводом для кризи є процес внесення “референдумних” поправок до Основного закону. Однак можливі різні сценарії розвитку подій. Наприклад, політичний оглядач “Дзеркала тижня” Сергій Рахманін вважає, що парламент не набере 300 голосів для зміни Конституції, а тому у Президента з’явиться привід розпустити законодавчий орган. Нині це може статися, якщо Верховна Рада не збереться на сесію протягом 30 днів. На думку Рахманіна, заблокувати роботу парламенту вдасться, якщо, наприклад, спікера Плюща покласти в лікарню, першого віце-спікера Медведчука послати у відрядження, а віце-спікера Гавриша – у відпустку. Таким чином, “безголовий” парламент через місяць закінчить свої повноваження. Наступний крок: до Печерського суду Києва подається позов проти Компартії за антидержавницьку діяльність, внаслідок чого ця організація стає забороненою і не бере участі у дострокових виборах (після виборів КПУ, звичайно, може оскаржити вирок у Верховному суді, однак у парламенті вона вже не матиме найбільшої фракції, адже члени партії зможуть обиратися лише у мажоритарних округах).
А от за сценарієм львівського політолога ЦПД “Нова хвиля” Костя Бондаренка дострокові вибори можуть не відбутися, а Верховна Рада прийме поправки до конституції. Це стане можливим, якщо пропрезидентські фракції та Адміністрація Президента знайдуть додаткові голоси серед комуністів. Важливим є також участь у голосуванні проющенківських фракцій (обидва Рухи, “Реформи-Конгрес” та “Батьківщина”), тому президентська адміністрація намагатиметься “поставити” на чолі майбутнього блоку цих фракцій свою людину. За таким прогнозом, Верховна Рада продовжує існування, однак загроза нависає над урядом – насамперед, над енергетичним віце-прем’єром Юлією Тимошенко. Нині її “не чіпають” в обмін на голоси фракції “Батьківщини”, але вже після позитивного голосування Тимошенко стане непотрібною. Це, без сумніву, розуміє і сама Юлія Володимирівна. Тому, маючи певні важелі впливу в парламенті, вона намагатиметься затягнути процес внесення конституційних поправок.
|
|
