BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 22 ВЕРЕСНЯ 2000 року |

"Базіви"

З приводу закінчення "епохи одного ляльковода"

Журналістською традицією стало примітивізувати значення слова “епоха”, вкладати у нього надлишковий скепсис. “Епохами” оголошувалися підкаблучні явища, з яких можна було радше глузувати, аніж прагнути копіювати. Всередині “епохи галицького П’ємонтизму” кінця ХХ сторіччя виділяються персоніфіковані періоди, що можуть (не цілком справедливо) підмінювати собою регіональні державотворчі процеси – “чорноволівський”, “давимуківський”, “горинівський” тощо. Поміж ними були ще вужчі персоніфіковані періоди, один із яких (звичайно ж, не без гумору) політологи та журналісти могли б оголосити “епохою Базіва”. Нині ж ця епоха закінчилася. Однак “живе та процвітає” її продукт, адміністративно-політичний чин, церемоніймейстер, що є водночас тінню першої особи в області. Тож варто окреслити параметри цього “придворного” чину.

Прелюдія: доБАЗІВ
Юрій Васильович

“Юрій Васильович Базів”, він же Юрій Зима, був першим у Львівській області демократом-церемоніймейстером при В’ячеславові Чорноволу, Степанові Давимуці та Миколі Гориню. Юрій Зима змоделював посаду “палацового церемоніймейстера” в умовах бунтівної суспільності, але не зміг подарувати посаді своє прізвищє. Він був і тінню влади, і яскравою індивідуальністю, яка залишила свій контроверзійний слід на різноманітних шпальтах.

У 1992 р. колишній старший науковий співробітник Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка та провідний діяч Товариства української мови Юрій Зима стає однією з найбільш чільних осіб в області. Дехто відводить йому місце другої особи після генерал-губернатора. Як церемоніймейстер, Юрій Зима дбав про те, щоб обласна влада завчасно декларувала свою опіку над тим, що – образно та буквально – встигало народжуватися й помирати. Політико-правові функції не давали змоги стати звичайним бюрократом, що заправляє в адміністрації “банальними папірцями”. Він забезпечував зв’язок між громадськістю і обласною владою та виступав у ролі громовідводу. Саме Юрієві Зимі довелося витримувати найболючіші удари різноманітних громадсько-політичних інституцій, спрямовувані на все бюрократичне сімейство по вулиці Винниченка, 18. На певному етапі (як друга особа в області) він збагнув, що може претендувати на роль “ляльковода”. І дочекався свого “уотергейту” –
т. зв. “справи дітей”. До честі Юрія Зими, він мужньо витримав судовий процес, вийшов змарнованим, але зі збереженим почуттям гумору і повернувся до викладацької роботи.

Микола Горинь відмовився “здавати” свого заступника і взагалі виявився не в міру нелояльним стосовно Києва. На початку 1997 р. по осі Київ-Стрий-Львів було реалізовано тиху й мирну революцію. Тоді з президентського благословення увірвалася політична кар’єра всієї горинівської когорти керівників. З трибуни обласної ради у квітні 1997 р. Микола Горинь на прощання процитує слова одного з помічників де Голля: “Злочинцям, які дорвалися до влади, натовп готовий прощати найплюгавіші витівки, а людям совісним і богобоязливим, котрі потрапили на Олімп, не вибачає нічого”. Цією цитатою екс-генерал-губернатор розставив акценти і образно грюкнув дверима. Революція видалася на славу: Микола Горинь мирно поступився не лише кріслом генерал-губернатора, але й посадою голови обласної ради.

Безпосередньо БАЗІВ
Василь Андрійович

Отож Юрій Зима виявився своєрідною прелюдією до відставки Миколи Гориня. Генерал-губернатор ще наприкінці 1996 р. заявив, що подасть у відставку, якщо буде доведено у судовому порядку вину Ю. Зими. З цього приводу майбутній “архітектор перебудови” по
вул. Винниченка,18 напише, публічно звертаючись до Гориня: “Ви заявили, що підете з посади, якщо Зима виявиться винуватим. Уявіть собі, що хтось дуже хоче посісти ваше місце, і тепер він знає, як це зробити, – навіть невинного зробити винним. Навіщо наражати чоловіка на небезпеку через якісь там і так минущі крісла?” Та чи було крісло настільки минущим? Василь Базів, газетяр за професією, пройшов творчий шлях від кореспондента газети “Молодь Закарпаття” (м. Ужгород) до радника Представника Президента у Львівській області та директора Інформаційно-аналітичного центру Львівської облдержадміністрації. Після своєї відставки у вересні 1994 р. Василь Базів відчув смак до опозиції – і на першій сторінці “Українського шляху” за епіграф уміщає висловлювання Наполеона: “Я боюся трьох газет більше, ніж сотні тисяч багнетів”. Ці слова виявилися пророчими: Василь Базів створив з газети опозиційний рупор, й упродовж більш ніж двох років то був мало не голос судового покликача до “народу римського” із закликом повалити “місцевого Наполеона”. У 2000 році він заявив, що три роки тому – в 1997-му – владу в області взяли троє осіб (Михайло Гладій, Степан Сенчук та Василь Базів). Саме ця “трійка” й почала здійснювати розподіл владних ресурсів. З падінням Наполеона, як відомо, у Париж повернулися Бурбони. У нашому регіональному випадку це також сталося. Історія, як мовиться, повторюється двічі... У 1997 р., скидаючи “місцевого Наполеона”, “Український шлях” писав: “Класичним правилом демократичного устрою є чітке розмежування представницької і виконавської структур влади. Микола Горинь сьогодні сидить одразу на двох гілках... Звичайно, коли Конституція вимагає, щоб на цих двох різних посадах були дві різні особи, у пана Гориня не може бути жодного серйозного аргументу. Йому просто дуже хочеться бути не на одній, а на двох посадах. А коли дуже хочеться, то можна?” Зі зміною ролей церемоніймейстеру Василеві Базіву в 1999 р. довелося вмотивовувати такий самий факт сидіння вже нового генерал-губернатора на тих самих двох посадах. І мотивацію, що не потягнула за собою відставки, як відомо, було знайдено.

Крісло імені БАЗІВА
Невдячна роль
громовідвода

Окрім усього, було віднайдено й рецепт “непотоплюваного” адміністративного чину. “Де управляють людьми, а не машинами, – вотчина гуманітаріїв, а не технарів”, – заявив якось Василь Андрійович. Відбуваючи у закерзоння, він продемонстрував вміння критично аналізувати й свої функції у коридорах обласної влади. “Чим арсенал управлінських форм і методів нинішнього губернатора відрізняється від такого ж арсеналу колишнього першого секретаря (обкому КПУ. – Т. Б.)? Майже нічим... Які за більшовиків були службові стосунки між функціонерами? Ти начальник, я – дурень. Повірте мені – я там був, – нічого нового під сонцем”, – відповідає Василь Андрійович, і додає: “Ми живемо буквально у роздвоєному стані: формально, за зовнішніми процедурами – у демократичному суспільстві, а реально – у тому самому, тоталітарному”.

Однак ми таки вважаємо, що саме Василь Базів подарував посаді прізвище. І став заручником функцій, які взяв на себе. Ці функції, як визнавав сам Василь Андрійович, зводилися до того, щоб бути “ляльководом”. Науковою мовою звучатиме так: здійснювати функцію стратегічного планування, випереджувати процеси і робити їх керованими. Гуманітарій Базів незчувся, як і сам поволі ставав технологом, а то й інтелектуальним інженером людських душ (чи, даруйте, політичних процесів). “Крісло імені Базіва” є не лише високоінтелектуальним, але й психологічним. Базів і “базіви” не стали народними улюбленцями через свої риси характеру, хоча саме вони й дали змогу тривалий час утримуватися на високій посаді. У минулому мені не раз доводилося, спілкуючись, аналізувати спосіб мислення та манери поведінки як Юрія Зими, так і Василя Базіва. І якщо в Ю. Зими була легка у своїй жорсткості, мозаїчно-іронічна та подекуди сатирична манера розмови, то у
В. Базіва ця індивідуальна сатира оберталася у грізну зброю. “Не люблю я це слово, – заявив якось Олександр Ширвіндт. – Сатира має на увазі злість. І це неприваблива злість”. Сатира у Базіва-віце-губернатора була помножена на виняткове почуття зверхності та гіперболізації власного імені, його значимості. “Крісло імені Базіва” стало, окрім усього, ще й необхідним “громовідводом”. Без Базіва чи “базівих” у цій ролі мали б опинитися Михайло Гладій, Степан Сенчук; у цій ролі у 1997 р. опинився Микола Горинь, коли Юрій Зима (як “громовідвід”) став цілком неефективним. Це невдячна роль “публічного опудала”, в яке після довгих митарств перетворюватиметься чиновник, котрий займатиме “Крісло імені Базіва”, посаду віце-губернатора з політико-правових питань. Відставку Василя Базіва та його переїзд на дипломатичну роботу до Канади можна пояснювати втратою ефективності. “Жертвоприношення” Василем Андрійовичем завершено.

P.S.: постБАЗІВ
Ярослав Іванович

“Ярослав Іванович Базів”, він же Ярослав Климович, прийшов на готове. Як і його попередник, Климович є журналістом, щоправда, таким, який не винагороджує вдячних читачів щотижня передовицями. Порівняно з Василем Андрійовичем, він мобільніший та більш життєрадісний, у міру претензійний. У свої п’ятдесят Ярослав Климович устиг попрацювати на Львівському державному телебаченні, звідкіля пішов через конфлікт із директором Володимиром Кметиком. У 1995 аграрне лобі знаходить йому притулок у Львівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини й призначає шеф-редактором газети “Ветеринарія Львівщини”. У 1997 р. він очолює Управління внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації. Тривалий час велися розмови про високу імовірність його відставки. Однак Климович не лише втримався, але й став виконуючим обов’язки “крісла імені Базіва”.

Наразі громадськість появи Ярослава Климовича на різноманітних заходах сприймає нейтрально. Тривають оглядини “тіла” та “проби пера”. Хоча логічно мало б поволі йти до нового “жертвоприношення”. Й воно актуалізується – в міру того, як громадськість збагне, що їй бракує “Базіва”. Тож наразі не варто надто загострювати увагу на цій постаті. Усе відбудеться саме собою.
Отже, у липні-серпні Львівщина мала нагоду відзначити закінчення “епохи одного ляльковода”. Незадовго до від’їзду Василь Андрійович у напівжартівливому тоні сказав авторові цих рядків, що, мовляв, львів’яни ще матимуть нагоду переконатися, що позбулися “великого ляльковода”. Та чи дочекаються на ще одного? А далі удавано мене засмутив: чекайте, от я обов’язково повернуся. Повернеться Василь Базів, у цьому не маю сумніву. Причому відкрию невеличкий секрет: це буде дещо інший Базів. Не той, що перевтілювався з опозиціонера у чиновника і навпаки, а той, що принесе нам новітні “повчання дітям”. Повернеться теоретик, одержимий бажанням вплинути на природу влади. Іншими словами, як полюбляв цитувати російських класиків, – змінити при владі “холуев и хохлов” на “наглецов и мудрецов”. Тож справа Базіва живе і перемагає?

Тарас БАТЕНКО,
Центр політичних досліджень “Нова хвиля”

POSTUP - ПОСТУП
№157 (601),
22 ВЕРЕСНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Терористи зганьбили британську розвідку
·Парламент наплював на журналістів

ПОГЛЯД
·Переворот партійного значення
·Російська ідея в українській медицині
·Кан кан
·Легенд Львова виявилося замало

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·"Ісус" знов у Львові
·Стріляли в сина начальника слідства
·КІЛЬКА СЛІВ
·Літр бензину з десяти потрібних не доливають
·Націоналізм як чпосіб мислення
·Срібні скарби електричок
·АРХІВАРІУС

НАША СТОЛИЦЯ
·"Базіви"
·Дума про парламент

ПОСТУП З КРАЮ
·Регіони знову невдоволені бюджетом
·Праві не довіряють одне одному
·Журналісти захищатимуть себе самі
·СВІТООГЛЯД

ПОСТУП У СВІТ
·"Німецькі неонацисти" з російськими обличчями
·У Сочі захоалено заручників
·Справу Whitewater закрито
·Лідерів НАТО засуджено до 20 років
·КРАЙ

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Словаччина не піде проти України
·До тюрми - за приховування правди
·За металобрухт - до цюпи
·СВІТ

АРТ-ПОСТУП
·Львівське жіноцтво в портретах - до столиці
·Кожного разу вперше. Іпостасі Євгена Лисика
·"Концерт - це вистава"
·Тріумф легендарного Маестро

ЗІРКИ У ПОСТУПІ
·Патрісія Каас: "Так, я хочу мати дитину. І Філіпп теж"
·Барбара Стрейзанд прощається зі сценою

ОЛІМПІЙСЬКИЙ ПОСТУП
·Полісмени хочуть їсти
·І спекулянти теж...
·Нову Зеландію пограбували
·Лише одне "срібло" за вчоращній день
·Кувейтцям забороняють дивитись Олімпіаду
·На Олімпійський вогонь знову напали
·З "Пепсі" на Олімпіаду не пускають
·Самаранч вирішив провести власний футбольний чемпіонат

СПОРТ-ПОСТУП
·Тріумф "Шахтаря" був так близько..
·Друга ліга - дві перемоги
·Перек залишає Сидней

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Скандали минулі, теперішні й майбутні