АРХІВАРІУС
1920
Евакуацію припинено
За наказом командування Південним фронтом, припинено евакуацію поштових закладів, розташованих у зоні IV на південь від Дністра і на схід від залізничної колії Лавочне – Стрий – Миколаїв над Дністром, розпочату розпорядженням від 8 серпня.
Всі поштові заклади в цій зоні отримують дозвіл на необмежений поштовий і касовий рух за винятком приватних пакетів звичайних і цінних та приватних цінних листів.
1940
Зникли примари минулого
Нещодавно трудящі західних областей України радісно відсвяткували річницю свого визволення з ярма польської шляхти. Протягом одного року визволені землі колись багатостраждальної Західної України змінились до невпізнаності. Громадянам всіх національностей засвітило життєдайне сонце найдемократичнішої в світі Сталінської Конституції. Зник назавжди з визолених міст і сіл страшний супутник капіталізму – безробіття. Вже тільки, як примари минулого, згадують трудящі пансько-поміщицький визиск, поліційний терор, шовіністичний розгул і криваві чорносотенні погроми вдень і вночі.
Безповоротно щезла також друга болячка шляхетського ладу в Західній Україні – масова неписьменність. Визволені землі буйно прикрасилися тисячами шкіл, університетів, інститутів. Трудящим відкрились нечувані досі, широкі шляхи в прекрасне майбутнє. На колишніх капіталістичних заводах і фабриках вільно хазяйнують робітники, розгортаючи соціалістичне змагання. Всі поміщицькі землі стали народною власністю і по західно-українських селах виросли, мов пишні весняні квіти, колгоспи, в яких селяни дружно йдуть у прекрасне соціалістичне майбутнє. На сторожі всіх благ і мирної праці трудящих стоїть наша наймогутніша в світі героїчна Червона Армія, а славна Комуністична Партія під проводом геніального вождя товариша Сталіна веде нашу країну до вершин людського щастя.
1990
Пікет біля УКДБ
Він проводився з ініціативи обласної організації УРП і був приурочений прийняттю у вересні 1918 року Радою Народних Комісарів рішення про введення “червоного терору”.
Про діяння енкаведистів в Миколаївському районі згадував Р.Оприс, член УРП. С.Вискіль, член Всеукраїнського Товариства репресованих, розповів про результати експедиції Воркута – Печора.
Факти розправ з інакодумцями, на жаль, ще не історія. За свідченнями М. Осадчого та В. Смирнова, вони ще сьогодні зазнають переслідувань з боку КДБ. Психіатрична лікарня у Москві, рік примусових робіт, позбавлення пенсії – така кара за недачу брехливих свідчень ще однієї жертви КДБ – пана Холода.
Думка про деполітизацію КДБ, розпуск цієї організації прозвучала у повідомленні М. Осадчого, члена президії ради Руху, її розвинув М. Колодко, депутат міської Ради народних депутатів. Він виступив із пропозицією про створення Комітету національної безпеки в рамках суверенної Української держави.
Мітинг-пікет тривав дві години і закінчився прийняттям резолюції.
|
|
