Переворот партійного значення
Крайова організація КУНу за півкроку до бунту
ІНТРИГА
Остап ДРОЗДОВ
Бий свого, щоб чужі боялися. Ніщо влучніше не лізе до голови при аналізі ситуації в обласній організації Конгресу українських націоналістів. З огляду на майже вестернівський сюжет із усіма його елементами близькі до партійних справ кола незабаром можуть стати свідками справжньої революції.
Так виглядає, що “матір’ю” грізних перемін є міська організація КУН, а якщо конкретніше – три рішення її звітно-виборчої конференції від 2 вересня. А все почалося з ухвали 9 липня, якою президія Головного проводу КУНу в Києві зняла з усіх посад Юрія Антоняка (голова Львівської міської організації), Володимира Мороза (обласний лідер Молодіжного КУНу) та Миколу Порайка (заступник Антоняка). Причиною такої “чистки” львівські КУНівці вважають те, що згадані однопартійці на довиборах у 115-у окрузі підтримували Миколу Порайка, тоді як Слава Стецько й увесь центральний апарат агітували за рухівця Тараса Чорновола. Щоправда, таке пояснення виглядає трохи дивним, адже місцеві партійці знали про “розподіл” кандидатів, узгоджений КУНом, ПРП і НРУ. Львівський округ було віддано Рухові. Представник же КУНу Сергій Жижко балотувався в Тернополі за підтримки тих-таки ПРП і НРУ. Швидше за все зацікавленість львів’ян тернопільськими справами була доволі низька, а от у Львові добре видно персональні переваги. Зрештою, непокору рішенню верхів наш КУН пояснює тим, що питання блокування ухвалює Великий Збір, до того ж, у Львів надійшла не інструкція підтримати Чорновола, а рекомендація, що не вимагає безумовного виконання.
Натомість рішення підтримувати на довиборах Порайка було прийняте колегіально, тому юридичну відповідальність перед “верхами” мав би нести нинішній голова обласного проводу Іван Губка, а не Антоняк чи Мороз.
Відтак є підстави говорити, що львівські КУНівці не хочуть бачити Івана Губку своїм проводирем. Про це свідчить рішення №3 конференції ЛМО КУН від 2 вересня: “висловити недовіру голові ЛОО КУН І.Губці та заступникові голови Я.Лемику і рекомендувати конференції вивести їх зі складу Проводу Конгресу”. І далі: “рекомендувати обрати головою Конгресу Юрія Антоняка”. Не треба бути Аристотелем, аби сформулювати висновок: на обласному з’їзді, який має відбутися до 1 жовтня, Губку захочуть зняти. Чим не переворот? У телефонній розмові з журналістом “Поступу” Іван Губка відмовився прокоментувати критичну для нього ситуацію, пояснивши це приблизно так: “На обласну конференцію приїде пані Слава – тоді побачимо, що з того всього вийде”. Така позиція обласного голови підтверджує те, що останній форпост Івана Губки – особистий приїзд до Львова Слави Стецько, яка, на думку Губки, може натиснути на обласний провід і переобрати нинішнього голову повторно.
Однак навіть не це може вирішити всю проблему. Право голосу на обласній конференції має також і решта первинних організацій (на Львівщині лише районів – 20), які поки що не задекларували своєї підтримки “львівськоміських” ініціатив.
На тлі всіх цих подій та інтриг іще однією дивовижею виглядає той факт, що останнім часом у Львові почали ширитися чутки про незадоволення діаспори лінією поведінки Слави Стецько, а відтак – що начебто на найближчому з’їзді КУНу пані Славу спробують позбавити всіх регалій і усунути від політичного керівництва КУНом. Сама поява таких чуток в умовах “місцевих переворотів” змушує мізкувати, кому ж це вигідно.
Ну, а поки що політична драма під назвою “боротьба за лідерство в обласному КУНі” (а в перспективі – й у всеукраїнському) почалася. Для такого сценарію є всі передумови: регіон не підкорився рішенню центру, на місці задекларовано спротив голові ЛОО Іванові Губці, той у свою чергу навіть не думає великодушно здаватись, а команда Юрія Антоняка відкрито оголошує курс на бунтування та здобуття влади. Молодша за ту, що нині при владі, генерація націоналістів вважає, що з Губкою (і Славою Стецько?) це важко робити.
|
|
