НАТО залишається серцем Європи
БЕЗПЕКА
Антон ШЕВЧЕНКО
Після місяців плавання у морі самостійницьких фантазій голос розуму нарешті долетів до вух амбітних євросоюзівців, і вони вирішили, що все ж таки не може бути нічого кращого для безпеки їхньої організації, ніж стара надійна парасолька НАТО.
Перша – а відтак історична – зустріч провідних представників Північноатлантичного альянсу (Джорджа Робертсона) та Євросоюзу (Хав’єра Солани), яка відбулася минулого вівторка в Брюсселі у стінах євросоюзівського Тимчасового комітету політики та безпеки, мала на меті “реабілітувати” роль НАТО як гаранта безпеки Західної Європи, обмежуючи водночас завдання майбутніх збройних сил ЄС до гуманітарних місій та рятувальних операцій.
Нагадаємо, що під час саміту Євросоюзу в Гельсінкі в грудні 1999 року його учасники оголосили про намір створити до 2003 року власний 60-тисячних корпус сил швидкого реагування. Навчені уроками Косово, європейці зажадали, щоби цей корпус у разі потреби можна було б зібрати за 60 днів та відіслати на відстань до 4 тисяч кілометрів для виконання воєнної місії терміном на рік. Ініціатива у цій справі належить Франції, яка неодноразово нарікала на “збиткове втручання” Вашингтона у справи Старого Світу; її підтримали Німеччина та Великобританія.
Країни НАТО, і в першу чергу ті, які не входять до складу Євросоюзу, не на жарт занепокоєні тим, що нова європейська армія послабить роль їхньої організації в Західній Європі. Але вийшло, що вони почали боятися надто рано, бо як тільки справа дійшла до створення цієї альтернативи НАТО, європейцям стало шкода грошей. Вони прагматично вирішили, що немає потреби “шарпатися” з власними збройними силами: “НАТО, – за словами представника місії Франції при Альянсі, – залишиться серцем Європейської безпеки”. І, як сказала речник Солани Крістіна Галлак, “амбіції збройних сил ЄС не вийдуть за межі гуманітарних та рятувальних місій”.
|
|
