Будьте готові до зими
ЕНЕРГЕТИКА
Іванка ПОПОВИЧ
Складна ситуація в паливно-енергетичному комплексі області, незадовільна робота підприємств цієї галузі, наближення опалювального сезону та велике занепокоєння мешканців області, котрі минулої зими добами сиділи в темних і неопалюваних квартирах, – усе це змусило депутатів Львівської облради зібратися на позачергову, XVI сесію, щоби нарешті оцінити роботу підприємств паливно-енергетичного комплексу. Незважаючи на попереднє рішення Президії дати незадовільну оцінку роботі місцевого ПЕКу за 1999 рік і перше півріччя 2000 року, сесія облради вирішила назвати її (роботу) лише недостатньою і повернутися до цього питання на початку наступного року. Велике здивування викликає той факт, що якщо минулорічну ситуацію в ПЕКу народні обранці вважають лише недостатньою, то чого слід чекати від справді незадовільної роботи ПЕКу?
“Перша і чи не найголовніша проблема ПЕКу – цілковита залежність галузі, – переводив стрілки на Київ в. о. заступника голови Львівської облдержадміністрації з питань паливно-енергетичного комплексу Леонід Мельник, – у паливно-енергетичному процесі щонайменше 30-40 учасників, і робота одного з них у вигляді принципової реакції тут не позначається на функціонуванні цілої галузі. Ну, скажімо, від роботи копальні залежить генерація, тобто виробництво електроенергії, постачання якої здійснюється в енергоринок, а далі через транспортні компанії електрика подається до споживачів. Ця залежність має і зворотний характер, тобто, як розраховується споживач, так працює і шахта. Крім цього, ПЕК Львівщини ніяк не можна розглядати осібно, він, безперечно, є частиною енергосистеми цілої держави”.
Перед депутатами також виступили голова Сокальської райдержадміністрації Микола Пшевлоцький, голова правління ВАТ “Львівобленерго” Ярослав Шпак, голова правління ВАТ “Львівгаз” Михайло Шевців, директор УМГ “Львівтрансгаз” Іван Палцан і генеральний директор ДХК “Укрзахідвугілля” Ярослав Наливайко. Чи не найбільше претензій і закидів щодо незадовільної роботи підприємства довелося вислухати Ярославові Шпаку, та Степан Сенчук втрутився і вгамував пристрасті. “Немає жодного значення, хто приватизував “Львівобленерго”, – категорично заявив він, – головне – результат, а спільними зусиллями влади та керівництва розподільчої компанії вдасться дійти до стовідсоткової оплати”. Всі керівники підприємств, від яких, фактично, залежить, як мешканці області переживуть цю зиму, робили спроби уникнути власної відповідальності й демонстрували цілковиту безпорадність щось кардинально змінити в роботі цілої галузі.
“Робота галузі – на межі. Відбір коштів на першочергові необхідні заходи, цілковите вихолощення обігових коштів, а також природний фізичний стан унеможливлюють будь-які спроби підвищення якості роботи і вирішення екологічних проблем, – вважає Леонід Мельник. – Низька якість видобутого вугілля, безперечно, негативно впливає на собівартість електричної енергії, а ми з вами, споживачі, повинні за це платити. Процес вирішення екологічних проблем доволі тривалий і, безпечно, має відбуватися поступово”.
На сесії було вирішено, що до 1 січня необхідно розробити комплексну програму розвитку ПЕКу області і програму ліквідації техногенних наслідків тривалого вуглевидобутку на території Сокальського району. ВАТ “Львівобленерго” зобов’язано забезпечити щорічне зменшення втрат електроенергії на 2% (з досягненням у 2005 році втрат на рівні 7%), а ВАТ “Львівгаз” – зменшити втрати газу у 2005 році на рівні 6%.
Що ж до побутових проблем кожного мешканця області, то сесія прийняла рішення вважати абонентську книжку (квитанцію) з оплати за електроенергію та газ юридичним документом, який підтверджує договірні відносини споживача з надавачем послуг. Відтепер на основі цих документів споживач може подавати судовий позов про відшкодування збитків за оплачені, але не отримані послуги. Зрештою, можливий і процес навпаки...
|
|
