Продовження експерименту
Юлія БОРИСКО
Вільним економічним зонам залишилося три місяці на те, аби підтвердити перед урядом своє право на існування. Пільгові площі, які поки що охоплюють 10 відсотків української території, зменшаться, як мінімум, утричі. Кабмінівці вже відзвітували перед депутатами з цього приводу. Міністр економіки Василь Роговий з трибуни парламенту доповів, що в розпалі робота парламентсько-урядової комісії, основне завдання якої – на місці оцінити діяльність кожної зони й території пріоритетного розвитку України.
Зі знаком “мінус”, на думку економістів, працюють Крим, Волинь, Луганськ та Славутич. Інвесторам Львівщини, як і Донецька та Закарпаття, закриття, здається, поки що не загрожує.
Урядовці розуміють, що цілковите розгортання зон – справа не одного року, але поступатися не збираються, а вплив на їх рішення “підказок” МВФ заперечують. Найбільше “мешканців” Кабміну турбує те, що прибутки від діяльності вільних економічних ділянок не перевищують збитків. Як надходження у бюджет, так і втрати внаслідок наданих податкових пільг цього року становлять понад 260 мільйонів гривень. Саме тому жодна з заявок на створення нових вільних економічних зон, що рясно встелили робочий стіл міністра економіки, задоволена не буде, діяльність існуючих територій щомісяця (до нового року) ретельно перевірятимуть, а список видів пріоритетної діяльності істотно зменшиться.
Підприємцям, які працюють за інвестиційними проектами у збиткових зонах, така позиція Кабміну може коштувати бізнесу. Адже в неперспективні райони їх привів зовсім не порив душі, а здорова ділова хватка. Звільнення від сплати ПДВ та імпортного мита на обладнання здешевлювало товар на 10-15 відсотків. Без цих пільг конкурентноспроможність товару впаде. Природно, більшість із нинішніх інвесторів уже почала відпрацьовувати шляхи відступу на випадок катастрофи. Від нових, іще не втілених проектів, власники капіталу відмовляться. Підстава все та ж: за три місяці уряд вимагає результатів, яких у світі прийнято чекати не менше трьох років.
|
|
