Вторгнення у Сербію не планується
НАТО
Любко ПЕТРЕНКО
Північноатлантичний Альянс не планує інвазії на терени Югославії, навіть якщо Слободан Мілошевич сфальсифікує результати виборів або ж відмовиться віддавати владу у разі програшу. Таке рішення ухвалила Рада НАТО, уперше після літніх вакацій зібравшись у своїй головний штаб-квартирі у Брюсселі.
Президентські вибори в Югославії відбудуться 24 вересня. Фаворитом в очах виборців несподівано для всіх став кандидат від об’єднаної опозиції Воїслав Коштуніца, за якого, за даними різних соціологічних досліджень, готові проголосувати від 60 до 70 відсотків виборців. Очевидно, що виборче фіаско не входило в плани чинного президента Югославії Слободана Мілошевича, який сам ініціював дострокові вибори. Тож зрозуміло, що він використає всі свої засоби впливу, аби відвернути несприятливий для нього розвиток подій.
В арсеналі президента насамперед є потужна владна вертикаль. Місцеві урядовці, звичайно ж, отримали наказ усіма правдами й неправдами забезпечити перемогу Мілошевича. Окрім того, буде використано близько мільйона “мертвих душ” – фіктивних виборців із Косово і Чорногорії. По-пропрезидентському налаштовані голови виборчих комісій намагатимуться визнати недійсними якомога більше бюлетенів, де голоси буде віддано за “неправильного” кандидата. Крім того, існує ще ціла купа шахрайських методів, про які ми навіть не здогадуємося.
Але припустімо, що всі ці фальшування не дали потрібних результатів – і Мілошевич програв. Віддати владу для нього означатиме позбутися й без того сумнівного імунітету від судових переслідувань, втратити президентську охорону й нарешті підпасти під владу міжнародного правосуддя, тобто до рук Гаазького трибуналу.
Американські військові стратеги прогнозують розвиток подій приблизно так. Після поразки Мілошевич оголошує всіх політичних опонентів поза законом, а тоді дає санкції на масові арешти. У Чорногорії югославська армія захоплює важливі стратегічні об’єкти, тамтешній уряд визнають зрадницьким і його замінюють на лояльний до офіційного Белграда.
Представник Пентагону на Раді НАТО наполягав на тому, що необхідно розробити план дій у відповідь, який передбачав би введення військ Альянсу на територію Сербії. Утім, американську пропозицію розкритикували посли НАТО від Франції, Італії та Греції. На їх переконання, розроблення планів вторгнення в Югославію лише завдасть удару по рейтингу популярності демократичної опозиції. Адже Мілошевич обов’язково підніме ґвалт, що от, мовляв, його політичні конкуренти намагаються прийти до влади за допомогою західних багнетів. А сам знову відведе собі роль “вірного оборонця батьківщини перед натовською агресією”.
Урешті-решт учасники Ради НАТО зійшлися на тому, що інтервенція можлива лише тоді, коли в Югославії почнеться чергова різанина на зразок косовської. Якщо ж Мілошевич влаштовуватиме навіть найнеймовірніші бунти, але “малою кров’ю”, то Альянс від втручання у ці справи утримається.
|
|