Центр світового скла - у Львові!
Кристали Зорічака, квіти Ліповскі, ноги Чугаїка та твори інших склярів, які складають львівську колекцію художнього скла, оцінено у 600 тисяч доларів!
ГУТА
Вікторія САДОВА
Нещодавня інформація щодо сесійної ухвали депутатів сприяти створенню Центру художнього скла у Львові, якою поділилася на “круглому столі” із представниками ЗМІ заввідділу мистецтв департаменту соціальної політики львівської міськради п. Євстахія Шимчук, була довгоочікуваною не тільки в мистецьких колах.
Те, що Львів є визнаним центром гутного скла не тільки в Україні, а й, як переконує популярність наших гутних триєнале, на різних континентах, уже, здається, відомо всім у світі. Чому ж тоді так довго затягувалося вирішення долі неповторної колекції скла, якою володіє місто, – очевидно, питати марно. Десять років довелося чекати більш-менш конкретного визначення. Десять років довелося працювати не тільки над ідеєю спеціалізованої галереї (причому приватні ініціативи не витримали перевірки часом), а й вдатися до активного її пропагування цілорічною акцією “Музей скла у Львові” у Палаці мистецтв.
Але терпеливість, з якою львівські гутники, об’єднані формальним і неформальним лідерством нового ректора ЛАМ професора Андрія Бокотея, мріяли про “кришталевий палац”, тепер винагороджена. Сам Бокотей безмежно щасливий, він щиро радіє перемозі і водночас ще не може повірити в її реальність. А от львів’яни вже можуть тішитися, що батьки й мужі міста нарешті зрозуміли важливість (і престижність!) цієї справи, ухваливши передати під створення майбутнього Центру художнього скла приміщення колишнього кінотеатру
ім. Т.Шевченка (ще колишнішого –
ім. Щорса). Рішення мудре хоча б з огляду на те, що милуватися художніми виробами із скла можна буде в самісінькому центрі Львова (побіля пам’ятника Грушевському й улюбленого проспекту нашого мера), а не на загумінках міста.
Наразі відкривається широке поле діяльності, як з формування нової експозиційної структури, так і з впорядкування приміщення, у якому замешкає виставковий комплекс. Особливого нюансу справі додає те, що сам глядацький зал колишнього кінотеатру перебуває у комунальній власності міста, а його фойє (те, де ще недавно була кнайпочка) – власність обласна. Хочеться сподіватися, що “розум переможе”, погодження відбудеться без зайвих конфліктів і обласне керівництво виявиться таким же вирозумілим щодо важливості Центру скла, як і міське.
За попередніми планами очікується, що відкриття Центру художнього скла відбудеться синхронно із святкуванням 10 річниці незалежності України. Однак ця дата є доволі орієнтовною, бо насправді роботи над створенням суперсучасної виставкової експозиції – непочатий край. Приміщення потребує не просто ремонту, а відповідного перепланування й, головне, встановлення спеціального виставкового оснащення. Адже скляні об’єкти, як відомо, потребують вигідного просторового розташування і “точкового” освітлення.
А виставляти є що! У фондах Національного музею у Львові зберігається депозитом передана туди міським головою на тимчасове утримання унікальна колекція. Цю власність міста, яку експерти оцінюють у 600 тис. доларів, сформували із дарів художників світового рівня, які представляли свою майстерність на Міжнародних симпозіумах художнього скла у Львові. За умовами симпозіуму один із виготовлених на нашій гуті творів мусить залишатися Львову, і кожен художник мав за честь дотримати слова. У колекції представлені художники Франції, Чехії, Польщі, США, Ізраїлю, Японії. Деякі з їхніх творів власне і репрезентує акція “Музей скла у Львові”, розгорнута в цокольному приміщенні Палацу мистецтв.
Незважаючи на економічну скруту, у Львові і далі працює поважна база – гута Експериментальної кераміко-скульптурної фабрики і печі Академії мистецтв, де гуртуються високофахові художники. Це вони свого часу стали ініціаторами проведення гутних симпозіумів у Львові. Тоді Андрій Бокотей знайшов підтримку своїй ідеї у колег – Франца Черняка, Фідаєля Ібрагімова і Люби Савельєвої (двоє останніх з Росії).
“Вони не тільки придумали десять років тому Міжнародний симпозіум з гутного скла, а й реалізували його, – розповідає автор каталогу одного із симпозіумів, мистецтвознавець Євстахія Шимчук. – Наскільки це було важко, не варто й пояснювати. На цей форум зібралися представники 12 країн світу, тому рівень акції був надзвичайно високим. По закінченні симпозіуму думку про створення у Львові музею скла вже висловлювали на повен голос. В ідеалі орієнтувалися на музей, який є в м. Корнінзі (США). Ідея лягла у львівський ґрунт, щоб втілитися аж через 10 років. Після одноголосної ухвали депутатів міськради проблема музею художнього скла перестала бути проблемою. Лишається владнати деякі юридичні нюанси, підготувати Положення про діяльність Центру, узгодити робочі моменти. За статусом Центр може бути філією Національного музею у Львові. Якщо його директор Василь Откович візьме Центр до себе, це вирішить багато проблем (наприклад штатних одиниць, охорони тощо). Сама ж експозиція буде розгорнута приблизно так, як теперішня виставка археологічного скла. Зрештою, археологічні експонати, мабуть, також згодом будуть перенесені до Центру художнього скла. Я вважаю, що заснування такої інституції є однією із найповажніших мистецьких подій у Львові за останні роки. Місто, яке хоче розвиватися як місце світового туризму, отримало додатковий шанс бути цікавим світові.”
У новоствореному Центрі художнього скла без перебільшення буде представлена вся гута світу: Марвін Ліповскі (США), Янош Егенейш (Угорщина), Ян і Кетрін Зорічаки (Франція), Джош Сімпсон (Японія, США) та інші не менш визначні імена. Отже, окрім того, що місто отримає ще одну культурну атракцію, буде користь і сучасним виробникам гутного скла. Вони зможуть робити змінні виставки своєї продукції, пропагуючи новинки.
|
|
