У парламенті можуть з"явитися мегафони
СЦЕНАРІЇ
Юрій ВОВКІВ
Кілька народних депутатів представили свої прогнози стосовно можливого розвитку політичних подій в Україні. Їхня політична належність зумовила розбіжності у їхніх сценаріях. Олігархам приписують домагання дострокових президентських виборів. Вони, у свою чергу, пропонують себе в якості поводирів для виходу з кризи і переконують, що ніякого тиску на уряд вони не чинять. Сам факт появи такої кількості прогнозів свідчить про кардинальні зміни у недалекому майбутньому.
Лідер Трудової партії України Михайло Сирота заявив, що фінансово-промислові кола в Україні – за будь-якого розвитку подій – домагатимуться дострокових президентських виборів, оскільки їх “сьогодні президент не влаштовує”. Сирота бачить два ймовірні сценарії розгортання в країні політичної ситуації. Перший – коли в процесі імплементації підсумків всеукраїнського референдуму відбудуться розпуск парламенту, дострокові парламентські вибори, обрання представника олігархічних кланів на посаду голови парламенту і наступні дострокові президентські вибори. Другий – це відставка прем’єра, призначення на його місце представника олігархічних кіл – і теж дострокові президентські вибори. Останній він вважає найімовірнішим, оскільки парламент і більшість важко запідозрити в нелояльності до курсу реформ, тож розпуск Верховної Ради малоймовірний. Натомість у жовтні Сирота передбачає “битву за Тимошенко”, що закінчиться відставкою прем’єра.
Нардеп Володимир Філенко (“Реформи-Конгрес”) вважає, що українські реформи здійснені лише в інтересах “відносно невеликої купки людей”. А референдум і майбутнє внесення його результатів до Конституції є спробою законодавчо закріпити “всевладдя” цієї групи людей. Партія “Реформи і порядок” збирається відстоювати уряд Ющенка “до останнього патрона”, мотивуючи це тим, що його прагнення провести в Україні реформи “не в азіатському, а в європейському напрямку” заслуговує на повагу.
Тим часом один зі згадуваних “героїв” – лідер групи “Відродження регіонів” Олександр Волков – заявив, що вони не виступають за відставку діючого уряду та Віктора Ющенка зокрема, щоправда, визнавши при цьому, що прем’єрові неодноразово натякали на присутність у Кабміні “некомпетентних у своїй галузі людей”, як-от Юлії Тимошенко. Волков наголосив, що не хотів би “підказувати” Ющенку можливих кандидатів на цей пост, оскільки “прем’єр має право сам формувати склад уряду”. Однак якби Віктор Андрійович дав схвалення на відставку енергетичного віце-прем’єра, “це було б добре і для нього самого”, адже прем’єр “не володіє ситуацією в ПЕК”.
У сфері політики Волков прогнозує складний процес імплементації через “ситуативність” парламентської більшості. Мовляв, постійну більшість представляють 160-165 депутатів і в голосуванні “постійно” беруть участь тільки 5-6 фракцій з її складу. Із “заслужених більшовиків” Олександр Михайлович назвав фракції СДПУ(о), Партію зелених, НДП, а також групи “Трудова Україна” і “Відродження регіонів”. Тож для успішного “вживлення” підсумків референдуму і центристам, і керівництву парламенту доведеться “попрацювати” з лівими фракціями.
Однак найцікавіше, що про дострокові вибори (щоправда, президентські) заговорила й найпрогресивніша соціалістка Вітренко. Вона переконана, що вони необхідні для того, аби не допустити до найвищої посади в державі “представників двох олігархічних кланів” – Ющенка-Тимошенко та Медведчука-Суркіса. Що ж, кожному своє...
|
|