Бензинові бунти у Європі
В Україні все спокійно, хоча бензин і дизпаливо теж подорожчали
БУМ
Ляна ПОЛЯНСЬКА
Закінчення. Початок – стор. 1
Однак британські і німецькі власті вже заявили, що акції протесту не змусять їх знизити податки (наприклад, у Британії податок сягає майже 75% ціни бензину – і це найвищий показник в ЄС). Прем’єр-міністр Тоні Блер заявив: “Ми не можемо і не будемо міняти цінову політику уряду на паливо під впливом блокад і пікетів. У Британії так політику не роблять, і при мені ніколи не робитимуть. Єдиний спосіб розібратися з цими проблемами – це чинити тиск на ОПЕК.”
Поки що лише Франція погодилася переглянути свої паливні податки. Ця країна має найбільше збитків від бензинової кризи. Останнім часом ціна літра пального підскочила з 5 до 7,5 франків. Щоб хоч якось зняти напруження, уряд країни вирішив з 1 січня 2001 року скасувати річні збори на упорядкування транспортних мереж. Вони були введені у 1954 році як тимчасовий захід, але діють і досі. Збори ці чималі: залежно від літражу автомобіля, вони коливаються від 100 до 3000 доларів на рік.
За підрахунками міністерства фінансів, це рішення уряду обійдеться додатковими витратами, що становитимуть 6,5 мільярда франків. Та за спокій доводиться платити. Проте експерти вважають, що навіть скасування зборів не компенсує подорожчання бензину. У відповідь прем’єр-міністр Ліонель Жоспен заявив про необхідність розробити нову стратегію енергозбереження, щоби зменшити залежність країни від нафти і коливання цін на неї. У Німеччині з ініціативи “зелених” було введено податок на бензин і електроенергію, а в довгостроковій перспективі, як вважають німецькі екологи, потрібно замінити імпорт нафти енергозберігаючими технологіями. Однак навряд чи це буде можливим уже найближчим часом. Тож залежність західних країн від нафти, незважаючи на всі прогнози минулих років, залишиться одним із головних економічних факторів. А тому Заходу доведеться примиритися з думкою, що найближчим часом нафта дешевшати не буде.
На думку деяких аналітиків, зокрема Білла Дадлі з Goldman Sachs, шанси збільшення цін на нафту до 50 доларів за барель протягом найближчих 12 місяців будуть рівні 10%. На його думку, ризик шокового підвищення цін на нафту особливо великий у найближчі 6-9 місяців – внаслідок тимчасового збігу дії чотирьох чинників, а саме: високих темпів світового економічного зростання, сезонного підвищення попиту на нафту, низького рівня запасів сирої нафти і нафтопродуктів та скорочення резервних потужностей самих країн-членів ОПЕК.
Довідка “Поступу”:
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) створена 14 вересня 1960 року на конференції в Багдаді, в якій взяли участь п’ять країн (Венесуела, Ірак, Іран, Кувейт та Саудівська Аравія). Її мета – координація політики країн-членів ОПЕК щодо нафти, які оголосили, що вимагатимуть від нафтових компаній підтримки стабільних цін на нафту і займуться питаннями регулювання видобутку нафти. На частку ОПЕК припадає близько 40% світового виробництва нафти. Нині в ОПЕК входять 11 країн: Алжир, Індонезія, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Венесуела. Штаб-квартира розміщена у Відні.
|
|
