Олімпійські богині: стадії метаморфоз
Чи можна вживати слово "атлет" у жіночому роді?
Катерина СЛІПЧЕНКО
Олімпійські ігри в Сиднеї – ювілейні. 100 років тому жінки вперше взяли участь в Олімпіаді. Минуло ціле століття! Протягом цього часу натовп завмирав від захоплення “чорною пантерою” Вільмою Рудольф, колишньою інвалідкою, котра здобула “золото”, пробігши 100 метрів за 11 секунд у Римі в 1960 році. А хто зможе забути Флоранс Грифітс Джойнер із її екзотичними нігтями та новою модою? Ставши у 38 років жертвою серцевого нападу (1998), Фло Джо забрала в могилу таємницю свого рекорду на 100-метровій дистанції (10,49), досі не перевершеного. Чи приймали вони гормони, чи стають їхні фігури все більше схожими на статури атлетів-чоловіків?
Звичайно, зараз жінки принципово відрізняються від тих, котрих відлучили від перших ігор 1896 року, дозволивши змагатись у гольфі й тенісі в 1900 році. Лише в 1928 році жінки змогли вийти на 100-метрову дистанцію з бігу.
Ще нещодавно вони зберігали тендітний силует, сьогодні вони живуть для досягнень. Їм не потрібен уже “жіночий стиль”. Жінки, котрі стрибають у висоту, залишають у 60-х роках техніку “ножиць”. Висота зростає до 2 метрів з 1,60. У 1948 році Мішелін Остермаєр, перша олімпійська чемпіонка, кине диск на 41,92 метра. Того ж року вона першою підніметься на подіум для важкоатлетів. Тепер диск кидають на 20 метрів далі. 4 секунди розділяють переможниць у забігу на 400 метрів у Мехіко (1968) і в Барселоні (1992) й Атланті (1996). Але прірва – у ментальності. Якщо французька бігунка Колет Бесон, завершивши кар’єру, цілком задовольняється 1200 франків премії від де Голля та місцем шкільної вчительки, то Марі Жо Перес охоче береться за роль зірки, заробляючи своїми прудкими та довгими (1,18) ногами мільйони.
Жінки, котрі вперше пробігли на Олімпіаді 100 метрів у 1928 році, мали чекати 1984-о, щоб уже їхні послідовниці вперше отримати право на участь у бігу на 400 метрів із бар’єрами. Щоразу збільшується кількість жінок на Олімпійських іграх. Проте залишилося 26 країн зі 197, у складі команд яких не було жінок в Атланті. Проте є і спади. Після падіння берлінської стіни німкені оплакують часи рекордів. Між 1966 і 1989 роками спортсменки НДР здобули 182 чемпіонські титули на міжнародних змаганнях, з них 32 – олімпійські. Француженка Гілен Верже пригадує тих спортсменок: “Серйозні очі, спини борців. Вони були справжніми солдатами режиму. У 1936 році вони плавали зі свастикою на майках”.
Закінчення – завтра
|
|
