Нова виставка на віллі Медічі
САД
Однією з незаперечних принад відомої вілли Медічі в Римі є її сади: 7 гектарів амфітеатрів, дерев і алей. Східна частина розділена на рівні квадрати, оточені лаврами та кущами, а західна – зайнята штучним пагорбом із бельведером та деревами, що створюють густу тінь; і кожна з них має власну історією.
Саме в цих місцях було вбито імператрицю Мессаліну, тут Берліоз мав джерело свого натхнення. Чому б саме тут не знайти собі притулок і художникам?
Дирекція вілли в організації виставок не пропустила нічого. Вже відбулися виставки “Місто” (1998) і “Пам’ять” (1999), а “Сад” має стати останньою в цьому циклі. Теперішній директор вілли Брюно Расіна та комісари виставки Лоренцо Боссе та Каролін Бакаржів запросили понад тридцять скульпторів і архітекторів, щоби кожен із них знайшов у садах Медічі свій куток для експозиції.
Як і завжди, коли вона перебуває у групі, Бюрен вибрала центральну позицію, площу, де стоїть обеліск, щоб побудувати хижу, стіни якої мають дзеркальну поверхню, аби відбивати світанок – і таким чином розчинитися у небесах.
Недалеко від неї Лав’єр переробив фонтан, покривши його трубами найяскравіших кольорів. Ерве Брюнон та Стефані Марколт, двоє пансіонерів вілли (її дирекція має власні фонди для підтримки молодих художників), стали “поливальниками фруктового саду”, включивши у свої інсталяції акведук римської доби. Англійці Ентоні Даннь та Фіона Рейбі пропонують “сад у саду”, розповідаючи про сад інсталяцією саду.
Заха Надід, архітектор нового художнього Музею сучасного мистецтва у Римі, протягнула між деревами різнокольорові нитки. Альфредо Піррі трансформував простір в інший спосіб: він провів дорогу між квадратами, які він побудував з тростин бамбука. Якоб Готель посадив базиліку із суниць. Teрезіта Фернандес створила у маленькій калюжі цілий макет грандіозного романтичного пейзажу.
Тож сад вілли Медічі пропонує дивовижну прогулянку, де важко виявити межі між художньою фікцією та реальністю. Одним із цікавих аспектів виставки є фотографії садів, створених сучасними художниками, скульпторами, архітекторами в цілому світі, а також проекти сезонного оновлення садів вілли Медічі залежно від періодів цвітіння різних рослин, розроблені пансіонерами вілли – ландшафтними архітекторами.
Весь час просяться у текст рядки Ліни Костенко із драматичної поеми “Сад нетанучих скульптур” про сади Лоренцо. Так, це саме в цих садах вчилися Мікеланджело Буанаротті, Джованфранческо Рустічі... Цей сад став “садом нетанучих скульптур” для багатьох поколінь митців. І зараз також цілком органічно виглядають у цьому саду інсталяції сучасних художників, скульпторів та архітекторів.
К. С.
|
|
