Пити пиво - це культурно
Тільки би цю думку не спростувала відсутність громадських вбиралень на "Гальбі-2000"
ФЕСТИВАЛЬ
Маріанна РОМАНЕНКО
Цієї суботи, рівно ополудні, на площі Ринок дегустацією хмільного напою врочисто розпочнеться другий фестиваль пива “Гальба”.
Загалом, він мав відбутися ще в червні. Та з огляду на сумнозвісні події – вбивство Ігоря Білозора – організатори вирішили його перенести. І хоча досвід показує, що відтерміновані події зазвичай не відбуваються взагалі, фестиваль пива ця прикмета не зачепила.
Президент фестивалю пива “Гальба” Лев Захарчишин просив не трактувати цю акцію виключно як розважальну. Адже проводять її не для того, щоби раз на рік львів’яни змогли побавитися пивом. Ця акція має набагато глибше призначення. Це – створення прецеденту організації культурного дозвілля. Щоби люди мали можливість вибирати між легкими алкогольними напоями та важкими і наркотиками. “Пиво – це стрижень, навколо якого обертається міська культура”, – сказав пан Захарчишин. А міська культура складається з кабарету. Тобто веселих пісеньок і сценок, які були такі популярні у Львові до війни. І без яких, на думку президента “Гальби”, споживання алкоголю перетворюється на звичайну п’янку.
За приклад таких веселих фестивалів організатори нашого ставили собі німецькі. Проте закордонні бурштинові забави мають набагато більшу фінансову підтримку. Хоча би тому, що за роки існування здобули собі вагомі імена. Наша “Гальба” також буде з часом престижним фестивалем. І тоді пиво “Чернігівське” лікті собі гризтиме, що витратило весь рекламний бюджет на організацію Дня міста Києва. Та й узяти участь у фестивалі буде не так просто. Вже зараз організатори “Гальби” спів-працюють із 38 виробниками пива тільки в Україні. Не всі вони мають змогу представити свою продукцію на фестивалі через те, що є ще дуже малими приватними підприємствами.
Проте матимемо і прикрість. Пиво – продукт легкий, довго в організмі не втримується. Мусить десь вийти. Торік до потреб любителів пива пропонували вбиральні нічного клубу “Романтик”. Цього року – також. Обіцяні портативні вбиральні ані фестиваль, ані місто не змогли собі дозволити через їхню високу ціну. А стаціонарні, які були, за чиєюсь вказівкою просто засипали.
|
|
