BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 12 ВЕРЕСНЯ 2000 року |

Романтична увертюра до сезону

ФІЛАРМОНІЯ

Люна ГАЛАС

Умовну завісу цього нового, “зламнотисячолітнього” сезону підняв енергійним помахом своєї батути італійський диригент Ріккардо Капассо.

Та перед тим, як маестро заворожив слухачів своїм мистецтвом, синтезованим із вишколеної вправності та багаторічного досвіду співпраці із різними оркестрами й оперними колективами світу, музикознавець Софія Іванова ознайомила львівську публіку із творчою біографією гостя, нагадавши зокрема, що “цьогорічне свято позначене ювілейною датою літочислення – двотисячоліттям від Різдва Христового, а значить й усі концерти цього філармонійного сезону сприйматимуться по-особливому. Нам дуже приємно, що першим концертом диригуватиме італійський диригент Ріккардо Капассо. Музичному фаху маестро навчався в Турині й музичній академії Кіджана в Сіднеї у професорів Роберто Гоєрте (фортепіано, композиція, хорове диригування) і Германа Шерхена (симфонічне диригування). Останнім часом Ріккардо Капассо є головним диригентом симфонічного оркестру в Сан-Франциско і одночасно провадить самостійні концертні виступи з іншими колективами, зокрема мав гастролі з Національним симфонічним оркестром України в Іспанії. Для його репертуару характерне превалювання творів композиторів-романтиків і пізніх романтиків. Цей диригент має численні записи на компакт-дисках творів Л. Бетховена, Й. Брамса, Г. Малера, Дж. Верді, Ф. Мендельсона, Р.Вагнера, М.Римського-Корсакова. В.-А.Моцарта та Й.Гайдна.”

Отож, стало зрозумілим, що замилування гостя музикою романтиків мусило позначитися і на програмі концерту, в якому Ріккардо Капассо узяв під свою батуту симфонічний оркестр Львівської філармонії. До речі, цікаво, що у підшивці афіш щойно розпочатого сезону, афіша концерту 8 вересня залишиться із ... “латкою”, під якою прозирає, що на видрукуваному накладі другим номером програми значилася увертюра до “Набукко” Дж. Верді,– композитора, твори якого становлять найбільше оперне вподобання італійського маестро. Однак вчасно поставлена на всіх афішах “латка” сповіщала львів’ян, що замість увертюри до музичної драми про Навуходоносора, вони матимуть змогу почути Шубертову симфонію № 8 (“Незакінчену”). Окрім того, слід віддати належне й такту Ріккардо Капассо, з яким він пошанував наші національні почуття, розпочавши концерт не творами європейського романтизму (яким, до речі, також знайшлося місце в програмі), а невмирущим хітом Миколи Лисенка – батька української опери й основоположника нашої національної композиторської школи – увертюрою до опери “Тарас Бульба”!

Говорити про якусь “попсовість” чи потрафляння смакам публіки цього разу зовсім не випадало. Бо Лисенкова увертюра до опери, над якою композитор працював у 1880-90 рр. (перша постановка – 1924 р., Харків), справді прозвучала найяскравіше серед творів концертної програми, яку того вечора виконував наш рідний колектив, очолюваний заслуженим артистом України, професором Іваном Юзюком.

Зрештою, розійшовшись (або навпаки) у смакових вподобаннях, львівські меломани отримали нагоду порівняти інтерпретацію цієї увертюри різними диригентами. Адже ні для кого не таємниця, що ще доволі свіжим лишається в пам’яті враження про той вибух музичного динаміту, який стався у залі ім. С. Людкевича навесні цього року під час фестивалю “Віртуози”. Тоді цим, по суті самостійним, симфонічним твором епіко-героїчного характеру неповторно екзальтовано й піднесено диригував французький маестро Міша Кац, – і ефект від звучання знайомого кожному з дитинства твору був неперевершеним!
Прихильникам же стилістичної манери італійського диригента сподобалася як його академічна технічність, так і те, що він зайве не форсував темп. Хоч декого в залі така приземлена затягненість розчаровувала: у фрагменті славнозвісного народного маршу зовсім відсутньою була емоційна наелектризованість передбойової атмосфери, а натомість чулася якась прикро комічна вайлувата хода. Господи, невже у західному світі так уявляють дух українського лицарства?! Хоча, сам диригент відповідаючи на прес-конференції на запитання найобізнанішого львівського музичного журналіста Т. Шевченко стверджував, що на відміну від західних оркестрів, які засадничо не розуміють, що значить “грати з душею”, – українським колективам це зайвий раз можна й не пояснювати. Те, що із львівським симфонічним оркестром цього порозуміння також загалом було досягнуто, засвідчило красномовне “перемовляння” поглядами, якими обмінювалися під час концерту італійський диригент і один із наших найсумлінніших ударників Віктор Лан...

Можливо, дещо натуральнішим було диригування Капассо 8-ою (“Незакінченою”) симфонією австрійського композитора Ф.Шуберта – першого визначного представника музичного романтизму, творам якого й дотепер підвладно проймати серця багатьох по-особливому проникливим відчуттям “радощів і скорботи життя”. Відомий початок 2-частинної лірико-драматичної “Незакінченої” симфонії (1822 р.) нагадав присутнім ще й про сумну іронію життя: як і багато інших великих інструментальних творів Шуберта, його симфонії – вершинні зразки романтичного симфонізму, де вчуваються засади віденської класичної школи і водночас свіжість і безпосередність нового стилю, були виконані лишень через десятиліття по смерті композитора (“Велика” – 1839р., а “Назакінчена” – 1865 р.). Не знати, що подумав про львівську публіку Ріккардо Капассо, але йому довелося довготерпеливим жестом утихомирювати зал, коли анальфабати заходилися плескати після першої частини твору. Що вдієш, коли у “прем’єрній” публіці зазвичай переважають не професіонали, а банківські “рагулі”...

З огляду на такі ексцеси німецькому композиторові Роберту Шуману, твір якого виконували після антракту, можна сказати, пощастило. Усі частини його ре-мінорної симфонії № 4 ( 1851 р.) звучали поспіль. Це був неквапливий плин думок і вражень, яким притаманна широка гама красивих і сильних почуттів: від тонкого ліризму на початку, до драматичного пожвавлення гарячих високо гуманістичних пристрастей в кінці. Патетику музики, якою композитор шукав більш узагальнених монументальних концепції, італійський диригент намагався передати найбільш відповідними, на його думку, жестами: то виструнчуючи все тіло за батутою д’горі, то напружено завмираючи у позі розіп’ятого...

Квітів не було. Натомість були гучні вигуки bravo! І абсолютно ненормативні – Viva Italia! На “біс” просили саме завершення Шуманової симфонії. Втишивши бурхливі оплески, диригент несподівано запитав у залу чистою українською: “Можна?” І повторив коду для спраглих сатисфакції.

Відчувалося, що за літо наш люд таки стужився за симфонічною музикою! Бо інакше як пояснити, що публіка лишилася задоволеною від загалом не надто яскравого концерту, якого б хотілося на відкриття сезону. І коли прийняти за аксіому, що “про смаки не сперечаються”, то не боязко висловити й деякі зауваги, що залишилися занотованими під час виступу оркестру. “На диво злагоджено, чисто і вчасно вступили на своє соло валторни” – що, погодьтеся, неабияка приємна дивовижа, майже виняток із правила. Натомість “немилосердно кіксував перший кларнет”, завжди знаний як непоганий фахівець, у чому переконує його приємне маленьке соло, – значить, може, коли хоче! “Крім флейт, решта духової групи, здається, лажанулася”. “Не вчасно вступили фаготи” – Бог і концертмейстер усім їм суддя! “Загрубо гримав тарілочник”.
“Окремі музиканти ігнорують чорно-білі концертні костюми”. “Загальний настрій скрипок: де б схалявити при першій же нагоді”. “Контрабаси гарно грали фінал смиками, але коли брали піцикато, то занадто стукали струнами об грифи”. Що й залишилося у записі цього награння на міні-диск. Мораль: не забувати, що кожне виконання, навіть пересічне, записує Історія.

POSTUP - ПОСТУП
№151 (595),
12 ВЕРЕСНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Намет під ратушею зник
·"Інтер" тепер дублюватиметься українською

ПОГЛЯД
·Розслідування у справі загибелі Білозора триває
·"Західенерго" в пошуках винного
·Країна втрачених ілюзій

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Хлібом можна отруїтися
·Приватні перевізники змилостивилися над пільговиками
·Десять років опозиції
·КІЛЬКА СЛІВ
·Пити пиво - це культурно
·Сумна хроніка вихідних

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·Нових правил переоформлення автомобілів не знають навіть ДАІшники
·Намет під ратушею зник

ПОСТУП З КРАЮ
·На Президента готувався замах
·Парламент зарядили
·Донецьк бунтує
·Президентові пропонують відставку

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·У полоні - російський генерал
·Перемога Гайдера - Ватерлоо Ширака

ЕЛЕКЦІЙНИЙ ПОСТУП
·Життєві шляхи кандидатів у президенти США
·"Фактор Лібермана" проти "фактора Чейні"
·Філадельфія чи Лос-Анджелес

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·МВФ знову в Україні
·Хто винен у високих світових цінах на нафту?
·Daewoo не змогло продати українцям мобільні телефони
·СВІТ

ПОСТУП В ІСТОРІЮ
·Візит Найяснішого цісаря
·Приклад вірного служіння науці

АРТ-ПОСТУП
·Романтична увертюра до сезону
·ФОРУМ ОЧИМА ПОЕТІВ
·ФОРУМ ОЧИМА ФЕМІНІСТІВ
·ФОРУМ ОЧИМА УЧНІВ

СПОРТ-ПОСТУП
·"Карпати" знову піднімаються
·Іспанці почали з фіналу Ліги чемпіонів
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Етапи моди минулого століття