Львівські костьоли
Степан ШАХ
Повернувши греко-католицькій митрополії у Перемишлі її колишню резиденцію, поляки чекають, як адекватних кроків, того ж від Львівської влади. Зокрема передачу римо-католицькій церкві колишнього палацу архієпископів на вулиці Винниченка та колишнього костелу Марії Магдалини (тепер Органний зал). Публікуючи фрагмент з книги С.Шаха “Львів – місто моєї молодости”, нагадуємо, “Який був римо-католицький стан посідання у Львові перед II Світовою війною аж до 1939 р.”, коли римо-католики становили половину населення міста.
Римо-католицькому населенню міста Львова стояли до розпорядження 36 костелів. В І-ій дільниці: 1) Вотивний костел Св. Єлисавети на розі вулиць Л. Сапіги (С.Бандери) і Городецької, 2) костел Св. Тереси при монастирі сс. Назаретанок при вул. Л. Сапіги, 3) парохіяльний костел Св. Марії Магдалини на розі вул. Л. Сапіги і Сикстуської (Дорошенка), 4) костел на Каштелівці при вул Набеляка (Котляревського), 5) костел при вул. Садівничій, 6) парохіяльяий костел на Левандівці, 7) парохіяльний костел о.о. Реформаторів при Янівській (Шевченка) вулиці, 8) костел Св. Лазаря, власність міської фундації для вбогих міста Львова при вул. Коперника, де свого часу довгі літа був секретарем фундації вуйко Маркіяна Шашкевича, Орест Авдиковський, у якого знайшов пристановище Маркіян Шашкевич, коли його релеґовано з духовного семінара за його “Дністрову Русалку”. При вході до костела є гарні різьби, що ілюструють життя св. Лазаря.
В Личаківській дільниці були такі костели: 9) по-манастирський костел сс. Клярисок при Личаківській вулиці. Цісар Йосиф II сконфіскував був його разом з манастирем, але потім австрійський уряд перемінив його на ґарнізоновий костел для хворих вояків, бо в сконфіскованім манастирі примістився військовий шпиталь; по війні задержав польський уряд status quo, 10) парохіяльний костел Св. Антонія при середущій Личаківській вул., 11) благодарственний костел Матері Божої Остробрамської (на взір Віленської) при кінці Личаківської вул., побудований вже по війні останнім архиепископом Болеславом Твардовським, 12) костел з жіночим манастирем сс. Сакраменток при вул. Охронок (Тершаківців), 13) костел оо. Францісканів з манастирем при вул. Францішканській Короленка), 14) костелик сс. Францісканок при Курковій (Лисенка), 15) костел Св. Войтіха напроти Піскової (Лисої) Гори (вул. Св. Войтіха), 16) костел оо. Воскресінців з манастирем і виховним інтернатом, при вул. Пекарській, що був призначений графом Казимиром Баденім для “льояльного” виховання греко-католицької шкільної молоді.
В дільниці Жовківській стояв 17) найстарший костелик у Львові Св. Івана на Старім Ринку, 18) парохіяльний костел Св. Мартина на розі вулиць Жовківської і Св. Мартина, 19) парохіяльний костел на Колонії Знесіння, 20) парохіяльний костел при вул. Замарстинівській.
В дільниці Стрийській: 21) парохіяльний костел Св. Софії при горішній частині вул. Св. Софії (Ів.Франка), 22) костелик з манастирем і школами сс. Урсулянок при вул. Яблоновських (Ш.Руставелі)і 23)костелик на Яцковій горі (Зелена).
В Середмісті: 24) Заложена в 1360 р. архикатедральна базиліка в чотирокутнику вулиць Галицької, Рутовського, Кілінського і Ринку з прилягаючою до неї капличкою Боїмів, що служила за передпохоронну крипту для багатіших львов’ян, 25) костел оо. Єзуїтів при площі Св. Духа, без манастирських забудувань, які віддав австрійський уряд до вжитку Крайової Скарбової Палати, 26) костел оо. Домініканів з манастирем при Домініканській площі напроти Ставропігії, 27) костел оо. Бернардинів з манастирем при Бернардинській площі, на якій стояла статуя Св. Івана з Дуклі, з написом: Тому, що спас Львів (в 1648 р.) “od ordy tatarskiej I dziczy kozackiej”, 28) на узгір’ї над містом виринав своїми двома вежами костел з манастирем оо. Кармелітів босих, до якого входилося високими і широкими сходами з Губернаторських валів, 29) при вул. Чарнецького (Винниченка), за каменицями Наук. Тов-а ім. Шевченка, семінарський костел М. Б. Громничної при палаті латин, архиепископа, 30) наліво від него при Театинській (Кривоноса)вулиці був костелик сс. Милосердія (Св. Казимира), що залишився з багатого колись манастиря о.о. Театинів, який цісар Йосиф перемінив на шпиталь, 31) обведений мурами костел сс. Бенедиктинок з манастирем на розі при площі Бенедиктинок і Шкарпової вулиці, 32) прастарий костел Матері Божої Сніжної при вулиці тої ж назви, 33) при кінці Казимирівської вулиці, при її роздвоєнні на вулиці Городецьку і Янівську, стояв парохіяльний костел Св. Анни, 34) при будинку університету, на розі вулиць Св. Миколая і Длуґоша стояв парохіяльний костел Св. Миколая. 35) При площі Св. Юра був костел сс. “Sасrе Соеur” і 36) при вул. Потоцького костел сс. Кармелітанок босих. Із тих 36 костелів і костеликів було 12 парохіяльних костелів.
Коли, отже, тепер зіставимо греко-католицький церковний стан посідання у Львові з 1939 р. зі станом римо-католицьких костелів, то це відношення випаде в некористь українців Львова 14 : 36.
|
|
