Телефон довіри Податкової
ЧИСТКА
Остап ДРОЗДОВ
Не дивина, що професія податківця зазвичай має лише негативний резонанс у суспільстві: мовляв, безсердечна, “конфіскувальна” і заможна. Либонь, тільки майбутнє з’ясує, чи такі оцінки вмотивовані. Однак уже зараз можна погодитися, що нечесні податківці – це не злісне перебільшення. Інакше відділ боротьби з корупцією в органах державної податкової служби просто би байдикував.
Анонімний телефон довіри 97-33-89, що діє у відомстві цього відділу, може стати карою для працівника податкової служби, котрий зважився переступити закон. Організований три роки тому, цей телефон покликаний дати змогу підприємцям чи будь-яким іншим постраждалим від протиправних дій податківця людям захистити свої права або поінформувати про такі факти. Ефективність телефону така: протягом півроку порушили 11 кримінальних справ, 24 податківців (з них 7 – із податкової міліції) притягнули до дисциплінарної відповідальності, 45 матеріалів скерували у правоохоронні органи, а також провели понад 20 оперативно-розшукових заходів для захисту податківців од провокаційних і незаконних дій з боку різних структур. При цьому відділ боротьби з корупцією в органах податкової служби гарантує цілковиту анонімність і дотримання таємниці повідомлень: ані прізвищ, ані телефонів, ані адрес тих, хто подає інформацію через телефон довіри, не фіксують.
Оперативники відділу боротьби з корупцією в органах державної податкової служби запевнили, що кожен дзвінок ретельно перевіряють або скеровують у відповідні підрозділи. Щоправда, досвід вказує, що значна частина повідомлень не знаходить підтвердження. Приміром, трапляються випадки, коли телефонують пересварені сусіди і “видають”, що хтось із них лікує псів без встановленого дозволу, або ж скаржаться підприємці, чию торгову точку на цілком законних підставах закрили. Загалом, із 10 звернень лише 2-3 підпадають під компетенцію відділу.
Маємо те, що маємо, і на що заслужили: агресія супроти податківця, спроба помсти чи наклепу. Оскільки податківці контактують здебільшого з забезпеченими людьми, то не завше моральні та правові норми долають заздрість чи бажання нажитися. Тому і задобрення чи філіжанка кави часто “опиняються” на грані фолу. З огляду на це звернення до конфіденційного телефону довіри, що однаково може захистити і “жертву”, і податківця, – справа доречна, хоч і нова. Тому-то залишається виробити розуміння: податківець – не Богом обрана професія, натомість простому громадянинові пора знати свої права і розумно їх використовувати.
|
|
