Доріг багато - спасіння одне
ВАТИКАН
Василь ГРІМ
Є багато доріг до духовного спасіння, але якщо Ви не бажаєте блукати хащами теологічного марнослів’я, вишукувати обхідні стежки, а маєте намір іти прямим уторованим шляхом, то долучайтеся до Католицької церкви. Приблизно так можна сформулювати зміст декларації Dominus Iesus, оголошеної
5 вересня у Ватикані.
Автор декларації – кардинал Йозеф Ратцінгер, префект Конгрегації Науки Віри. Він поставив собі за мету “замкнути проходи до тупикових вуличок”, аби теологічні дебати проходили простіше і з більшою ефективністю. На переконання Ратцінгера, теологи-реформатори останнім часом внесли багато плутанини в науку віри, збиваючи таким чином з пантелику простого обивателя. Помилки у першу чергу стосуються тверджень, нібито інші релігії дають своїм вірним таку ж дорогу до спасіння, як і Католицька церква. Автор Dominus Iesus вважає, що інші вірування можуть мати лише елементи зв’язку з Богом; у той же час, якщо мова йде про весь комплекс підготувань до спасіння, то тут католики завжди займатимуть позиції значно вигідніші, аніж адепти інших релігій.
Ці спроби Ратцінгера вказати світові Божу правду багато хто сприйняв як провокацію. Декларація викликала обурення насамперед у протестантських конфесіях. Глава Англіканської церкви Архієпископ Кентерберійський Джордж Кері заявив, що цей документ “руйнує порозуміння, досягнуте протягом 30-річного екуменічного діалогу”. Світова Рада Церков у Женеві також висловила жаль із приводу того, що “Католицька церква заглиблюється у дебати щодо свого статусу – замість того, аби долати міжконфесійні поділи”.
Чи можна сприймати Dominus Iesus як провокацію? Так само провокацією можна було б назвати, наприклад, виступ переконаного фрейдиста, який би доводив, що психоаналіз значно ефективніший, аніж методи біхевіоризму. Тоді провокацією можна вважати будь-яку апологетику однієї теорії на противагу іншій. Зрештою, доповідь Ратцінгера не містить ніяких різких висловлювань щодо інших конфесій чи теологічних опонентів.
Інша справа, чи не відлякає цей документ представників інших релігій від подальшого ведення екуменічного діалогу, ініційованого Папою Римським Іваном Павлом ІІ? Не виключено, що так, але у будь-якому випадку розмови можна вести лише тоді, коли кожна зі сторін чітко задекларувала свою позицію, інакше діалог перетвориться у суцільну словесну еквілібристику. А окрім того, на чому повинна базуватися суть християнського екуменізму, як не на поверненні до первинного Христового вчення? Ісус Христос заклав єдину церкву, а не кілька. Це вже люди з власної ініціативи створили Другий Рим, Третій etc...
|
|
