"Перемога буде наша!"
Під таким гаслом учора пікетували Російське консульство
СОЛІДАРНІСТЬ
Остап ДРОЗДОВ
Республіка Ічкерія на 13 днів молодша від України, та для цього кавказького краю хода історичного часу немовби завмерла: все, як і тоді – розруха, руйнації, бомбосховища та людські жертви... 6 вересня, в день дев’ятої річниці чеченської незалежності, галицькі патріоти вирішили продемонструвати неабиякі симпатії до державотворчих змагань кавказців.
Ідейною натхненницею акції виступила Координаційна рада українських політичних організацій Львівщини (КРУПОЛ). Проте склалося враження, що пікет перетворився на бенефіс УНСО: майоріли переважно їхні прапори, хлопці роздавали агітки партії, переконливо виглядали муштровані парубки. Саморобні плакати, без перебільшення, вказували на часткову трансплантацію в часі початків 90-х: “Ганьба катам Ічкерії!”, “Росіє, припини агресію в Чечні!” тощо.
Фрази на кшталт “якщо Росія не отямиться, то помре; не може бути цілий народ бандитом і терористом; правда на боці волелюбця” скидалися радше на емоційний вияв певного безсилля чогось домогтись. Особливу ейфорію (чи то пак усмішку) навіть у скандувальників викликали колективні вигуки “Москаль – окупант!”, “Москаль, здавайся!”. На превеликий жаль, пікетування двома-трьома десятками осіб (щоправда, у присутності регіональних лідерів партій
КРУПОЛ) стало подією лише для самих пікетників. Перехожі та люди на тролейбусній зупинці не виявляли особливої активності, крім простої цікавості. Контингент пікетників складався з праворадикальної молоді, політичних діячів обласного штибу та сивочолих патріотів. Ну і, звісно, з міліції, яка не мала абсолютно ніяких клопотів.
Найконструктивніше, що було зроблено – це рішення надіслати лист до МЗС України з вимогою закрити Консулят Росії у Львові, оскільки він не має жодних підстав для існування (“Поступ” обіцяє простежити за ймовірними перипетіями з цього приводу). Загалом же, учасники пікету відверто визнали, що не сподіваються на те, що в кам’яних стінах консульства здригнеться бодай одне серце. Мета акції – виявити солідарність із тими, хто воює проти імперіалізму. Однієї години пікету й кількох десятків націоналістів для цього виявилося досить. Додамо, що місце вияву патріотизму
з-під мовчазного консуляту перекочувало в центр міста і набуло там форми віча.
Чеченцям у розтрощеній Джохар-Калі, мабуть, стало приємно. Ми ж задовольнили свої патріотичні пориви.
|
|
