Росія і далі воюватиме з Японією
КУРИЛИ
Мирослав ПЕРУН
Минулої неділі розпочався триденний візит російського президента до Японії. Незважаючи на сподівання японців, учора під час переговорів Владімір Путін та прем’єр Японії Йоширо Морі так і не досягнули компромісу щодо спірних територій. Більше того, стало зрозуміло, що до кінця цього року не буде підписано й мирного договору між Москвою і Токіо. Тож Японія та Росія (як правонаступник СРСР) і надалі формально перебуватимуть у стані війни.
Проте це не завадило сторонам підписати низку документів щодо двосторонніх відносин у різноманітних сферах. Під час першого раунду переговорів Москва і Токіо досягнули домовленості про співробітництво стосовно демонтажу російських атомних підводних човнів на Далекому Сході та щодо утилізації плутонію. Глави держав також обговорили конкретні проекти в галузі освоєння декількох нафтогазових родовищ, питання співробітництва в сфері транспорту і космічних досліджень. Однак Путін відкинув пропозицію Токіо обговорити спірне питання щодо статусу чотирьох островів Південнокурильської гряди, окупованих радянською армією наприкінці ІІ світової війни.
Суперечка щодо Курил стала дуже активною ще за правління Горбачова, коли радянська зовнішня політика почала перетворюватися в політику поступок. У роки правління Боріса Єльцина питання про Курильські острови піднімалося дедалі частіше; врешті-решт за цими територіями закріпився статус спірних, а від колишньої безапеляційності Москви не залишилося і сліду.
У 1997 році екс-президент Росії Боріс Єльцин і тодішній прем’єр Японії Рютаро Хашімото домовилися про встановлення остаточного терміну підписання мирного договору на кінець 2000 року. Згодом Хашімото у японському місті Кавана запропонував Єльцину провести міждержавний кордон між островами Ітуруп і Уруп, залишивши останній за Росією. Під час теперішніх переговорів японці намагалися повернути справу до тодішніх домовленостей. Однак Путін заявив, що “каванська ініціатива” не відповідає інтересам російської сторони і не може стати основою для взаємних поступок заради підписання мирного договору. За його словами, ні про яку передачу Курильських островів мова не йде.
Однак у кожній із країн існує внутрішній тиск для зближення політичних позицій. У Росії на спеціальному засіданні Ради з зовнішньої та оборонної політики констатувалося, що “відносини з Японією в азіатському контексті повинні бути для Росії такі ж корисні і важливі, як відносини з Німеччиною – в європейському”. Росії необхідні інвестиції для того, щоби розробляти корисні копалини у східних регіонах. Японія ж прагне отримати доступ до нафтових і газових родовищ на Далекому Сході. Тож у перерві між двома раундами переговорів Путін з дружиною були удостоєні честі зустрітися з імператором Японії Акіхіто й імператрицею Мітіко. А вже під час другого раунду переговорів сторони обговорили блок питань зовнішньополітичного співробітництва і взаємодії двох країн у міжнародних організаціях. Зрештою, позиція Японії відома: якщо не можемо відібрати зараз, то спробуємо купити згодом.
|
|
