А віз і нині там
ДОНБАС
Степан ЮРАС
Як у 1990-му році Україна починалася з полярності й різкого протиставлення між сходом і заходом, так за 10 років нічого й не змінилося. І дарма романтики і закінчені оптимісти тішилися, що різниця зітреться сама собою – під впливом його величності часу. А найбільшою заслугою нині ще діючого Президента Леоніда Кучми навіть проголосили те, що він знівелював міжрегіональну строкатість України.
Аж ні. Реальність виявилася банальнішою. У той час, як у Львові кинули всі інтелектуальні та ідеологічні ресурси на мовний захист звукового середовища, на Донбасі – як хід у відповідь – розгорнули антиукраїнську істерію. Спочатку під час акцій протесту за зниження комунальних оплат та виплату зарплати (що, в принципі, закономірно для пролетарських теренів) тишком-нишком випливло й питання про надання російській мові статусу офіційної. Оптимісти і тут не розгубилися: мовляв, це просто інсинуації лівих сил, які вдало використали історичний момент (той, коли “низи” не хочуть, а “верхи” не можуть). Але реальність знову виявилася більш банальною. Донецькі ліві нічим не гірші, ніж їхній електорат. А цей електорат під час недавнього опитування місцевого Центру політологічних досліджень знову показав “західнякам” свої, зорієнтовані на північного сусіда, зуби.
Більше половини жителів Донбасу підтримують ідею об’єднання України з Росією і Білорусією. Відповідаючи на питання: “Якій із запропонованих моделей розвитку України ви б віддали перевагу?”, 53,3 відсотка з 900 респондентів вибрали варіант “Україна стає частиною федерації з Росією і Білорусією”. Для порівняння: частиною Європейської співдружності бачать Україну лише 18,9 відсотка опитаних, а державою, що не приєдналася до жодного блоку, – 17,1 відсотка. Щоправда, не можна не зауважити, що за “європеїзацію” України і проти її об’єднання з Росією висловилися в основному наймолодші респонденти. Проте характерно, що кількість прихильників російсько-білорусько-української федерації стрімко зростає: ще в грудні минулого року вони становили лише 33,8% від загальної кількості учасників опитування. А от кількість пронатовських донеччан значно скоротилося: якщо в 1997 році тут на дружбу з Північноатлантичним альянсом покладали великі надії 28% респондентів, то зараз за вступ України в НАТО висловилися лише 18 відсотків опитаних, в основному – громадяни юного віку. Причому респонденти не приховують, що переглянути своє ставлення до НАТО їх змусили події в Косово. Знову підтвердив Донбас і свою прихильність до російської мови – 92,5 відсотків респондентів висловилися за те, щоб російська використовувалася в Україні нарівні з державною українською. Причому десь 40 відсотків із них не погодилися з твердженням, що “всі громадяни України, незалежно від національності, повинні володіти українською мовою”.
|
|
