BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 2 ВЕРЕСНЯ 2000 року |

Даріуш Вуйцік: Завжди є політики, готові використати цвинтарі для власної популярності

– Пане Вуйцік, розкажіть дещо про настрої в польському сеймі, уряді щодо українсько-польських стосунків. Чи різні погляди на відновлення польських військових поховань на Личаківському цвинтарі не можуть зашкодити розвиткові цих стосунків?

– Ми зацікавлені в якнайкращих стосунках з Україною. Я думаю, що не існує зараз якоїсь загрози погіршення цих стосунків. Нам усім потрібна ця співпраця. Натомість треба уникати будь-яких ускладнень. Особливо тепер, коли на Польщу здійснюється шалений тиск з боку Росії, зокрема у справі будівництва газопроводів в обхід України. Велике значення також має настрій, який виявляється при розв’язанні наших спільних проблем. Бо є у нас політики, котрі б охоче використали будь-які збої у наших стосунках для збільшення своєї популярності. Але мені не видається, щоб на це пішов зараз у Польщі будь-який поважний політик. Такі спроби погіршення взаємних стосунків між Польщею та Україною виникають не на загальнодержавному рівні, а в окремих осередках, таких як Львів чи Перемишль. І вже стало деякою традицією переносити цю напруженість на всю країну.

Часто представникам польських центральних органів влади доводилось виїжджати у ці місця, щоб погасити ці вогнища напруження. Безперечно, треба робити все, щоб такі конфліктні ситуації не виникали, бо завжди хтось захоче скористатись нагодою поширити обсяг такого конфлікту. Такі справи повинні вирішуватись, бо їхнє затягування може все-таки сприяти створенню несприятливого клімату для нашої співпраці. У Польщі ми розуміємо, що для цього треба використовувати всі засоби, щоб вирішення проблем могло задовольнити всі сторони. Задля цього зокрема я і приїхав до Львова, щоб задемонструвати волю до розв’язання цих проблем з боку Виборчої акції “Солідарність” (AWS) та її голови Маріана Кшаклєвського, котрий є також одним із кандидатів у цьогорічних президентських виборах. Я привіз його лист до Львівської міської ради, у якому говориться, що є “багато справ, у котрих прийняті на сьогодні вирішення не можуть усіх задовольнити. Ми однак переконані, що не має між нами проблем, котрих не можна було б вирішити у розмові, у щирому діалозі”. І я думаю, що деякі речі треба вирішувати, щоб було видно поступ з обох сторін. Усі ці справи, що стосуються цвинтарів, історії національно-визвольних змагань, у яких нам доводилось між собою воювати, свідчать про волю кожного народу, кожної держави вшанувати тих людей, що боролись за свою національну справу. А зараз важко знайти в Європі країну, яка б колись не воювала зі своїми сусідами. З обох сторін є патріоти, але не можна, щоб це взаємне поборювання тривало вічно.

– Чи не було б простіше скласти повний список взаємних проблем, що мають бути вирішені на території України і Польщі, і домовитись про їхнє вирішення та конкретні терміни виконання.

– Наскільки мені відомо, так воно і робиться. Але ці справи є дуже делікатними, і люди болісно сприймають будь-які ускладнення, що виникають під час їхньої реалізації, починають шукати в усьому злу волю партнерів. Хоча часто нічого подібного немає і труднощі виникають внаслідок бюрократичного балагану.

– У Львові створюється враження, що багато ускладнень у вирішенні усіх цих цвинтарних проблем виникає внаслідок не цілком коректної діяльності генерального секретаря польської Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Анджея Пшевозніка. Можливо, коли б цими справами займалась більш толерантна, більш відповідальна людина – то багато з цих конфліктів вдалося б уникнути.

– Я не певний, чи власне ця установа є найвідповіднішою для вирішення подібних проблем, як у польсько-українських стосунках, так і у ставленні до інших країн. З роду основної своєї діяльності він займається справами ветеранів. А у цих середовищах найглибше вкарбувались у пам’яті події війни та взаємної боротьби і залишилось досить специфічне, емоціональне ставлення до всіх цих проблем. Це ставлення можна зрозуміти у людей, які самі воювали 50-70 років тому, цей настрій передається і всій установі, незважаючи на те що там працюють люди молодші. Можливо у цьому і полягає проблема, яка створює певне напруження. Відразу після повернення я зверну увагу польських парламентів та урядовців на цю проблему.

– Якщо орієнтуватись на людей старшого покоління, дуже важко дійти до порозуміння. Треба мислити по-сучасному. Нас закликають, щоб ми йшли на поступки, а з польського боку не завжди видно бажання чимось поступити.

– Коли б вирішення цих цвинтарних проблем з польського боку здійснювала інша установа та інша людина, можливо, тих конфліктів виникало б менше і всі справи реалізувались би швидше.

– Однією з тем, що протягом останніх місяців є в центрі уваги української преси, є намагання Росії збудувати газопровід в обхід України. Але останнім часом російські джерела повідомляють, що польська сторона може погодитись на їхню пропозицію. Наскільки є твердою і послідовною позиція польського уряду в цьому питанні?

– Я не бачу наразі жодних підстав, які могли б порушити польську позицію в цій справі. Відчувається політична узгодженість у цьому питанні, аналогічна до процесу вступу Польщі до НАТО, коли всі політичні середовища мали єдину думку. Думаю, коли б була якась можливість зміни цього рішення, то найвищі посадові особи в уряді та президент не демонстрували би так рішуче свої рішення публічно. Бо потім було б дуже важко йти у зворотному напрямку. Усі політичні фракції дотримуються в цій справі згоди, тоді як навіть у необхідності нашого вступу до Європейського союзу такої єдності немає.

– Чи не буде тиску на польське керівництво з боку Німеччини, Франції, Італії, котрі зацікавленні у здешевленні російського газу, яке можливе лише за появи альтернативного до України шляху транспортування?

– Не думаю. Президент, прем’єр, міністри закордонних справ та економіки не приймали рішення про відмову від будівництва газопроводу в обхід України без консультацій з нашими західними партнерами. Велике значення має тут позиція США, які зацікавлені у зміцненні України.

– В Україні існують побоювання, що Польща незабаром впровадить візовий режим для наших громадян і тоді українсько-польський кордон стане перепоною для наших взаємних стосунків.

– Польща, незважаючи на рекомендації ЄС не впровадила дотепер візового режиму перетину кордону для громадян України, хоча зробила це щодо інших своїх східних сусідів. Польща відтягуватиме це рішення настільки це буде можливо, і коли вже ці візи будуть впроваджені, то шукатимуть рішення найменш обтяжливі для українських громадян. Наприклад, багаторазові візи терміном на десять років. Сподіваюсь, що ми зробимо все, щоб польсько-український кордон не став перешкодою для взаємних контактів між нашими громадянами. Хоч існують певні проблеми, наприклад, нелегальна праця українців у Польщі. І влада дивиться на це досить ліберально, незважаючи на те що в Польщі зберігається значне безробіття.

– На території Польщі безкарно почуває себе російська мафія, особливо у Варшаві, де українські громадяни часто стають об’єктами пограбувань, рекету. У польській пресі вже неодноразово з’являлися припущення про корумпованість, зокрема, варшавської поліції, яка взагалі не звертає уваги на пограбованих українців, але жодного прогресу не видно...

– Проблема полягає часто в тому, що українські громадяни не завжди звертаються до поліції. Два роки тому було набагато гірше, людей брутально грабували при виході з поїздів чи автобусів на вокзалах, нападали на автомобілі і автобуси на дорогах. І не тільки на українців, росіян чи білорусів, також і на західних громадян і поляків. Поліція мусила врешті-решт діяти рішуче. Відбулись дві великі битви між поліцією та гангстерами на Центральному вокзалі у Варшаві. Усе це свідчить про недостатню ефективність правоохоронних органів, але й українські громадяни теж повинні звертатись до поліції в цих випадках.

– Польща є зараз напередодні президентських виборів, і все вказує на те, що знову буде обрано кандидата лівих сил – Алєксандра Кваснєвського, можливо навіть у першому турі. Чому польська “правиця” так і не змогла висунути єдиного кандидата?

– Важке питання. Усі пропонували різні способи визначення єдиного кандидата від правих сил, але часто ті, хто пропонували ці методи, насамперед думали, щоб проштовхнути власну кандидатуру. І жодна з них не є доброю, бо не видно зростання їхньої підтримки в опитуваннях виборців. І хоча правий електорат у Польщі чисельніший ніж лівий, однак через його розпорошеність жодний з правих кандидатів не має шансів зрівнятись з популярністю Кваснєвського, за котрого готові проголосувати понад 60% виборців. Правиця практично без спроби боротьби здає вибори. Це щось подібне, як за збірну країни з футболу виставляти команду з третьої ліги. Та чудес у політиці не буває, за кожний відсоток голосів виборців треба тяжко працювати.

– Що, на Вашу думку, зараз найбільше заважає розвитку українсько-польських економічних стосунків?

– Насамперед недостатня кількість фінансових установ для обслуговування цих стосунків. Наскільки мені відомо, дотепер є лише один спільний польсько-український банк у Луцьку. Ну і звичайно, дуже великі перешкоди виникають внаслідок бюрократичної тяганини з обох боків кордону. А така співпраця конче необхідна як і на рівні окремих підприємців, так і між нашими містами. Зокрема в Любліні є багато корисних новацій у галузі будівництва, енергозбереження, водопостачання. Тому сподіваюсь, що в майбутньому багато цих корисних проектів зможе бути впроваджено до комунального господарства Львова.

Участь у розмові брали:
Йоанна БУРТАЦКА,
Ігор МЕЛЬНИК, Олег ОНИСЬКО, Любомир ПЕТРЕНКО,
Тарас СМАКУЛА

ДОВІДКА “ПОСТУПУ”
Даріуш Вуйцік народився 9 квітня 1961 року в Холмі. У 1980-1981 роках брав участь у діяльності незалежних студентських організацій, потім вступив до Конфедерації незалежної Польщі. За антикомуністичну діяльність був засуджений режимом ПНР, десятки разів був заарештований. З 1991 року є послом польського сейму. В одній із попередніх каденцій був обраний віце-маршалком сейму. Зараз належить до фракції Виборчої акції “Солідарність”

POSTUP - ПОСТУП
№146 (590),
2 ВЕРЕСНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Знову до школи
·Юлія Тимошенко підслуховувала телефонні розмови

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Легалізувати чорний капітал стало важче
·Дебют архівів Української студії пластичних мистецтв
·КІЛЬКА СЛІВ
·Гроші вибиватимуть ЖЕКи
·Садочковим дітям збираються повернути пільги
·Життя або велосипед

НАША СТОЛИЦЯ
·Репортаж із ризиком для нервів і життя
·Міська рада шантажує "даішників"

ПОСТУП З КРАЮ
·Томенко погоджується з прогнозом "Поступу"
·Україна може стати зоною відчуження
·На Європу немає грошей
·Лаври для Ющенка
·Тернополяни підтримують створення мережі україномовних фестивалів
·У Донецьку стався потужний вибух. Соціальний
·Українки користуються попитом у світі

ПОСТУП У СВІТ
·Коктейль проти раку
·Паління - на шкоду дітям
·І в Голландії свої остарбайтери
·Головне - прибрати свідків
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Знову будемо їсти фураж...не зерно
·Групове полювання на Microsoft
·СВІТ

ІНТЕРВ"Ю В ПОСТУПІ
·Даріуш Вуйцік: Завжди є політики, готові використати цвинтарі для власної популярності

АРТ-ПОСТУП
·Зімпровізуймо свіженьке!
·Дебют архівів Української студії пластичних мистецтв... в Україні
·Ріжне мистецтво з усіх усюд

ПОСТУП ГУЛЯЄ
·Горіла сосна, палала...

РЕПОРТАЖ ВІД МАЙКЛА
·Секонд-хенд

СПОРТ-ПОСТУП
·Нарешті ми побачили пристойний футбол
·Сьогодні Україна-Польща
·УЄФА вирішила реформувати систему трансферів
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Radiohead на гребені
·ГОРОСКОП