Групове полювання на Microsoft
Школярі України уповають на Гейтса
BG
Ляна ПОЛЯНСЬКА
Міністерство науки і освіти України звернулося до голови компанії Microsoft Білла Гейтса з проханням допомогти комп’ютеризувати українські школи. Як повідомив міністр науки і освіти України Василь Кремінь, аналогічне звернення буде відправлено керівництву Світового банку. Міністр зауважив, що виділених українським урядом 6,5 млн. гривень для комп’ютеризації українських шкіл замало. Тим часом у Сполучених Штатах готується черговий позов проти компанії Microsoft – на цей раз колективний.
Білл Гейтс сьогодні як ніколи потребує чиєїсь уваги і любові, коли, здається, цілий світ повстав проти нього. Таку любов і вдячність йому можуть пообіцяти мільйони українських школярів вкупі з міністерством освіти. Правда, на це йому доведеться пожертвувати не одну тисячу комп’ютерів: любов просто так не дається.
От у США Гейтса чомусь, м’яко кажучи, дуже недолюблюють. Американський суд, наприклад, вирішив дозволити подання першого в історії країни колективного позову проти компанії Microsoft. Своєї черги чекають ще десятки подібних позовів. Основне обвинувачення – необґрунтоване завищення цін за рахунок монопольного становища на ринку.
Відповідне рішення було прийняте суддею Стюартом Поллаком у вищій судовій інстанції округу Сан-Франциско, штат Каліфорнія. Суддя Поллак прийняв до розгляду груповий позов, що звинувачує Microsoft у монопольному завищенні цін на операційні системи MS-DOS і Windows, а також програми Word і Excel, продані після 18 травня 1994 року.
Колективні позови – цей страшний сон американських виробників тютюну, автомобілів та багатьох інших споживчих товарів і джерело добробуту безлічі адвокатів, які спеціалізуються на них, – тепер з’явилися і в індустрії програмного забезпечення.
За словами судді Поллака, “цю справу об’єднує велике число фінансових претензій від різних людей, кожна – на невелику суму. Без колективного позову розгляд цих претензій був би неможливий, оскільки можливе відшкодування не покрило б судових витрат користувачів програм”.
Груповий статус позову означає, що він представляє інтереси всіх користувачів ПК у Каліфорнії, які вважають, що вони переплатили за програмні продукти Microsoft. Загалом у американські суди було подано понад 130 таких позовів проти Microsoft, сім з яких були відхилені. Позивачам відмовила влада штатів Орегон, Невада, Гаваї, Айова, Кентукі і Техас. Судді цих штатів обґрунтували своє рішення постановою Верховного суду, згідно з якою споживачі не можуть переслідувати компанію за монопольне завищення цін у тому випадку, якщо продукцію компанії вони придбали не прямо, а через посередників.
У справі корпорації Microsoft посередниками є виробники персональних комп’ютерів, які встановлюють її програмне забезпечення, і компанії роздрібної торгівлі. Однак законодавство штату Каліфорнія передбачає винятки з цього правила. 4 жовтня суддя Поллак зустрінеться з представниками позивачів і адвокатами Microsoft, щоб обговорити підготовку до цього скандального судового процесу.
Юристи компанії утрималися від коментарів. Вони надіслали судді лист, у якому переконували, що кваліфікований судовий розгляд буде неможливий, оскільки неможливо буде оцінити збиток у кожному конкретному випадку. Адвокат Microsoft Чарльз Каспер зазначив, що компанія продавала свої програми тисячам реселерів за різними цінами.
Тим часом мюнхенський офіс Microsoft оголосив про зниження цін на програми компанії на німецькому ринку. За словами її представника у Німеччині, зниження цін “є своєрідною відповіддю на вирок федерального суду”, який звинуватив німецьку філію Microsoft у завищенні цін на програмну та іншу продукцію на ринку ФРН. Німецькі судді зобов’язали компанію продавати свої продукти за однаковою ціною як оптовим продавцям комп’ютерних програм, так і виробникам персональних комп’ютерів. На думку експертів, філія Microsoft у Німеччині буде змушена зробити це, щоб уникнути конфліктів з антимонопольними законами ФРН.
Але й це ще не кінець проблем із Гейтсом. Так, у програмі Microsoft Word виявлена недокументована можливість відстежувати поширення документів у форматі Word через Інтернет за допомогою прихованих “жучків”, які вбудовані у документ.
Цього тижня Privacy Foundation, дослідницька група при Денверському університеті, продемонструвала, як можуть працювати ці “жучки”. Така можливість виникає, якщо в документі Word містяться зовнішні посилання, зокрема – посилання на картинки. Коли користувач відкриває файл і картинка підвантажується в документ через Інтернет, “програма-жучок” може послати сигнал автору документа, повідомляючи IP-адресу комп’ютера, на якій міститься цей файл. При пересиланні документа або копіюванні його фрагмента в інший файл формату Word “жучок” може копіюватися і зберігати свої властивості.
Аналогічні “жучки” можуть бути використані у файлах Excel і PowerPoint. На сайті Privacy Foundation разом із детальним описом цієї шпигунської можливості наведені приклади заражених “жучками” файлів усіх трьох форматів.
Це не перший випадок, коли в програмі Word знаходять “приховані можливості”.
Кілька років тому було виявлено, що Word дозволяє визначити авторство документа Word. Однак нова можливість значно неприємніша. Її можна використовувати для шпигунства за користувачами для збирання персональної інформації з метою маркетингу.
Представники Microsoft визнали наявність описаного “побічного ефекту” при використанні посилань у документах Word. Однак, за їх словами, “тут немає нічого особливого: подібні можливості давно існують у всіх прикладних програмах для роботи з Інтернетом”.
|
|
