Українки користуються попитом у світі
У кожній п"ятій справі в Німеччині щодо торгівлі людьми фігурує українка
СЕКС-ІНДУСТРІЯ
Маркіян ВИШНЕВИЙ
Небагато залишилося сфер життя, в яких Україна може тішитися лідерством на міжнародній арені. Але до таких традиційно українських сфер міжнародних економічних відносин, безперечно, і досі належать ринок зброї (нещодавно “Поступ” повідомляв про те, що за підсумками минулого року Україна увійшла до “великої сімки” світових зброярів), а також космічна промисловість (участь – і подекуди навіть успішна – України у міжнародних космопроектах уже стала майже звичною буденністю). І якщо це не може не тішити, то бурхливий розвиток ще однієї, щоправда, нелегальної зовнішньоекономічної сфери, навпаки, аж ніяк не може тішити.
Йдеться про те, що наша держава залишається однією з провідних європейських країн-постачальників живого товару жіночої статі для світової секс-індустрії. У всій цій брудній справі заспокоює хіба що те, що лишень 5% українських інтер-повій “в екзилі” роблять це “за згодою”. А 95% – жертви насильства і обману. Такого висновку дійшли учасники україно-німецького семінару “Спільними силами проти торгівлі людьми”, повідомляє Інтернет-видання ProUA.
На сьогодні в Україні порушено понад два десятки кримінальних справ проти торговців людьми. Ба більше, кілька справ уже потрапили до суду, але наразі “в’язнів сексуального сумління” в Україні нема. Хоча ще два роки тому Верховна Рада схвалила закон, в якому передбачено покарання, і причому досить суворі, за дії, які можна кваліфікувати як торгівлю людьми. У Генпрокуратурі, що останнім часом демонструє карколомні успіхи у боротьбі з глобальними економічно-політичними аферами, неспроможність українських охоронців порядку протистояти масовому вивезенню жінок на закордонні секс-заробітки пояснюють... “відсутністю досвіду”.
На відміну від демонстрації безсилля українськими колегами, німецькі поліцейські на семінарі звітували про разючі успіхи щодо звільнення українських красунь із сексуальної неволі. 170 українок, які приїхали на роботу в ФРН, суди цієї країни визнали жертвами торговців людьми. Як повідомив представник карної поліції міста Ессен Ульріх Краге, українські секс-рабині фігурують як потерпілі у п’ятій частині всіх судових справ, пов’язаних із торгівлею людьми і розглянутих судами Німеччини в 1999 р.
260 карних справ, за якими були визнані потерпілими 800 жінок зі східноєвропейських країн, пан Краге називає “верхівкою айсберга”. Зрозуміло, що й 170 українок, визволених німцями, – то далеко не повний список наших “заробітчанок” у цій країні. Більшість злочинів, пов’язаних із торгівлею іноземною робочою силою, залишаються нерозкритими. Серед причин називають низьку правову культуру тих, хто їде на заробітки, незнання мови, а також страх перед поліцією через можливу депортацію на батьківщину.
Проте багато жінок, що потрапили в сексуальне рабство, хочуть повернутися додому. Але, віддавши свої документи “роботодавцям” і не залишивши собі навіть паспорта, вони стають у чужій країні ніким.
І, як це завжди буває, якщо ситуація не покращується, то вона неминуче погіршується: віковий спектр українок, що виїжджають на заробітки, невпинно “озеленюється”. Якщо ще три роки тому шукати кращої долі їхали жінки у віці від 18 до 35 років, то сьогодні в цей процес масово залучаються навіть дванадцятирічні. Змінюється і географія: останнім часом вербувальники найбільш активно працюють в українській провінції, яка краще, ніж великі міста, знає, що таке перманентна економічна криза. А що влада? Мабуть, влада, абсолютно загіпнотизована “демсоюзівським” рекламним роликом, вирішила, що якщо вона не може допомогти, то не повинна принаймні заважати...
|
|
